Разное

картинки, приколы, клипы, юмор, видео, стихи и проза, фильмы, мультфильмы, игры о разном

телесеріал «Украдене щастя» 2004

Телесеріал «Украдене щастя» 2004

Украдене щастя — драматичне кохання Аннички та Михайла на сучасний лад. По мотивам знаменитої п’єси Івана Франка «Украдене щастя», телесеріал.

Режисер: Андрій Дончик
Актори: Наталя Доля, Анатолій Пашинін, Олексій Богданович та інші

Музику до фільму написав Святослав Вакарчук.

 

Украдене щастя онлайн 1 серія

 

Украдене щастя онлайн 2 серія

 

Украдене щастя онлайн 3 серія

 

Украдене щастя онлайн 4 серія

 

Українські фільми

фото прикол «Позитивная ведьмочка»

Позитивная ведьмочка

Позитивная ведьмочка

Девушка с нашего двора — позитивная ведьмочка!

Девушки в Хате.

Весёлая картинка «Позитивная ведьмочка».

фото приколы                        январь 2012

українська народна пісня «Ой на горі два дубки»

 Ой на горі два дубки. Українська народна пісня.

Інші українські народні пісні

фото прикол «Гнездо»

Гнездо

Гнездо

 

Гнездо.

Какой интересный контраст и сочетание.

Яйца на гвоздях выглядят трогательными и незащищёнными.

Красивое фото. 

Яйца в Хате.

Хрупкая картинка «Гнездо».

фото приколы                        январь 2012

фото прикол «Покаяние»

Покаяние

Покаяние

 

Покаяние.

При этом сознание и души горят у обоих…

Красивая постановка. 

Огонь в Хате.

Пламенная  картинка «Покаяние».

фото приколы                        январь 2012

гуморески Віктора Насипаного

Віктор Насипаний

 

Про Івана.

( із заробітчанського гумору )

Тягарем тяжким лягла знов на плечі втома,
Захотілося чомусь Івану додому,
Щоб на жінку й діточок глянути хоч трішки
Йшов би, певно, день і ніч з далечіні пішки.

Враз здалось, що він не тут, а в місячну нічку
Пригорта до себе міцно жіночку у ліжку.
- Ти ж у мене ніжна й тепла, лагідна і чиста,
Лиш в розлуці схудла дуже, надто вже ребриста…

Цілував і обіймав цілу ніч кохану,
Не подумав, що той сон швидко так розтане.
Як прийшли з роботи хлопці, падали зо сміху:
- Ну і видумав ти, брате, сам собі утіху.

Бач, до чого ти дожився в зАробках, Іване,
Треба, певно, викликати вже сюди Світлану.
І чого ти тут розлігся як султан Брунею,
Обіймаєш під стіною теплу батарею…

 

Під яким ви знаком?

Молодий сержант із жезлом бродить біля ринку,
Бачить в чорній іномарці за кермом блондинку.
« Гарна краля » — дума він. Та раптом за хвилинку
Ставить та авто під знак, ще й нагло на зупинку.
Він з усмішкою підходить і питає м’яко:
— Чи ви знаєте, шановна, під яким ви знаком?
Та поглянула на нього: ніби не лукавить.
— Звісно знаю. Та чому це вас отак цікавить?
Щось підказує мені лиш, що не все так просто,
Ще не чула про такі от способи знайомства.
Та якщо вас так цікавлю я, а не дорога,
То признаюсь чесно вам, — під знаком КОЗЕРОГА.

 

На свою голову.

Ну чого ти знов пристав, як той реп’ях, Семене,
Ходиш місяць вже чи й два як тінню коло мене,
Я ж казав тобі – віддам, бо ж не така то сума,
Щоби я і день, і ніч лише про неї думав.
Ти навідуйся, заходь, тож рано а чи пізно,
Гроші з’являться – віддам, бо я ж сказав – залізно.
Скільки зичив? – Двадцять, тридцять, навіть п’ятдесятку?
А у список я писав? А треба ж записати.
Отже, ти тепер у списку в другій аж десятці.
Так що десь під місяць грудень ти ще маєш шанси.
Бачиш, швидше аж ніяк, тож не підходь і близько,
Рознервуєш ще хоч раз, то викреслю із списку!


Про свиней.

У суботу наш сусіда вибрався на ринок
Подивитися на ціни і купити свинок.
Поросят було, як гною, й продавців багато,
І всіляка живність різна, вухата й рогата.
Находився він добряче, довго обдивлявся,
Прицінявся, мацав, слухав, вперто торгувався,
Нервувався, морщив лоба від страху і суму,
Бо ж прихвалять поросятко і свиню підсунуть!
Врешті-решт прийшов до діда: — Я вас дуже прошу,
Научіть, як вибирати тут свиню хорошу.
А старий прижмурив око й нумо реготати:
— Що ж їх довго вибирати, це ж не депутати.
Те, що нагле і крикливе, рветься першим їсти,
Буде круглим, гарним, ситим, словом, гріх жаліти.
То і є життєва правда, що ж тут говорити,
Бо полізуть справжні свині перші до корита. 

  

 

вірші та проза                                               січень 2012

фильм «Вий» онлайн

Вий фильм 1967 г. онлайн

Экранизация повести Николая Гоголя из серии «Вечера на хуторе близ Диканьки». Помню в детстве впервые услышала от друзей, что фильм «Вий»- советский фильм ужасов, где философ-бурсак Хома Брут вступил в неравный бой с нечистой силой, ведьмой и панночкой в одном лице, которая оказалась дочерью козацкого сотника. Дети говорили что «Вий» смотреть страшно, так как ночью могут кошмары присниться. Сейчас эти ужастики в фильме «Вий» не кажутся такими «страшными», но фильм впечатляет даже сейчас. Наталья Варлей- самая красивая панночка, которую довелось видеть. Кстати, не прилично говорить о возрасте женщины, но прошло с 1967 г сами знаете сколько лет, а Наталья Варлей выглядит сейчас сногшибательно, почти не изменилась. Интересно, почему? 

Украинские фильмы, Вечера на хуторе близ Диканьки

карикатурист Валерий Каненков

В Веселу Хату зашёл Валерий Каненков!

Ну, показывай, дружище, что там у тебя?

О! Интересные картинки.

Покажем всем.

 

   

веселі історії від Віктора Насипаного

Віктор Насипаний

 

Красива, як лялька.

Розумієте, я недавно в інтернеті познайомилась із двома іноземцями. І вирішила кардинально змінити своє життя. Коротше кажучи, це мій шанс. І я ні перед чим не зупинюся, щоби влаштувати своє особисте життя і стати щасливою. Я учора майже годину провела перед дзеркалом і зрозуміла, що без вашої допомоги не обійтись. Ні обличчя, ні фігура мене не задовольняють. Тому я вирішила. Будемо міняти все. Кардинально.
Лице хочу більш видовжене. Очі більш виразніші. Зморшки ось тут і тут прибираєм. Губи збільшуємо. Вуха теж, напевне, треба або ховати під зачіску, або щось робити. Бо надто відтопирені. Ніс теж трохи підкорегуємо. Хочу більш прямий, коротший. Я маю бути красива, як лялька. Ви мене розумієте. Підборіддя тут і тут збоку підтягуємо. Переходимо до грудей. Хочу, щоб у мене такі гарні були класні красиві груди. Бо взагалі не маю що показати. А груди мають бути моєю візитною карткою. А то хтось із них гляне на фото і скаже, що я груди вдома забула. Живіт і бедра теж корегуємо. Тут більше, тут лишаємо. А тут підтягуємо. Оці ребра, певно, заберем, щоби талія була більш виразніша. З ногами теж треба щось придумати, а то вони у мене трохи криві. Бажано їх видовжити, щоби я була візуально вищою. Ніби все.
Самій не віриться, що я можу бути такою красивою. Ну і нащо платити купу грошей. Бігати по косметологах і пластичних хірургах, якщо є комп’ютер. Ну що би я робила без фотошопа? Друкуєм!

 

Школа.

Знову мене до школи викликають. Я й не знаю, що вже там Ігорко міг витворити .
Класна керівничка каже, що у неї вже нервів не вистачає. А у мене що нерви залізні? Я вже на тих вчителів дивитися не можу. Чуть що і давай батька в школу. Я скоро в школу щотижня, як на роботу ходити буду. Обнагліли вчителі. Самі не знають, що хочуть. Дітей мучать і батьків нервують.
Але нічого. Я їх потрохи сам перевиховувати буду. Нехай знають. Я сам кого хочеш навчу. Школа називається …
Сказала директриса: « Без батька не приходь! ». Ну мій Ігорко мусів її послухатись і тиждень не ходив до школи. А я не маю часу.
Завтра знову йду до хімічки. Бачу,що не заспокоїлася. Минулого разу кричала, що синок не знає елементарного. Навіть найпростішого. По формулі не може визначити чи то сіль, чи оксид, чи спирт. А я їй кажу: а ви можете визначити? І як дихну на неї своїм перегаром. Ану скажіть , що я пив? Вона ледве на ногах встояла. А потім каже: «Як що, горілку». А от і неправда! Спочатку горілку, потім самогонку, а потім ще й літру пива. Сама нехай навчиться визначати компоненти.
Ну, назвав Ігорко Сидоренка свинею. Значить, було за що. У нього тато — свиня. Як його ще назвати, якщо позичив у мене 20 гривень і вже 2 роки не віддає. Чекає поки забуду. А я не такий!
Географічка каже, що малий карти не знає. Та він в карти майже професіонал. Із шести років дурня лупить. І майже не програє.
То правда , що фізику не любить. Зате з фізкультури у нього ого-го.
Не знаю за скільки бігає стометрівку. А от за пивом зганяє в сім секунд. Тільки свисну. Одна нога тут, друга там. Гривня твоя. Так не повірите. За три хвилини пиво на столі.
А знаєте, який він футболіст? Талантище! У нас майстри вищої ліги з центра поля у порожні ворота не попадуть. А він на спір з 20-ти метрів у відкрите вікно директорського кабінету вцілив! Молодчина. Правда, з третього разу, але попав.
Ну, не знає Ігорко, що таке бісектриса. А воно йому треба? Я сам не знаю. Але думаю, що це, певно, секретарка директриси.
Що кажете? Постійно малює? Так це добре. Це, певно, талант. Може відомим художником стане? А може вчителька малювання була хороша. Я її пам’ятаю. Хоча теж жалілася, що Ігорко їй хамить. А сама не знає, що хоче. Спитала чим статуя відрізняється від бюста. Ну, він і сказав їй, що розміром. А вона пристала, каже уточни. Ну, Ігорко не промах. Він і уточнив. Каже, якщо брати так на око, то у вас другий розмір бюста. Так вона у нього крейдою запустила. А за що питається. Він же правду сказав. А те, що добре малює, може колись і пригодиться. Он недавно сусідського Гриця так розмалював, що той вже тиждень з дому не виходить. Каже, було за що.
Математичка он пристала, що він табличку множення слабо знає. А я кажу, головне, щоб він табличку ділення знав, бо без того не проживе. Тут, іще географічка починає нерви тріпати. Молода, але вже думає, що дуже розумна. Каже, питала Ігора про раси, а він повний нуль. Не знає,чого в одного шкіра чорна, в другого – жовта, а в третього – червона. Я аж закипів. Бачу, що на мій червоний шинобель натякає. Думає, що я алканавт. А я не такий.
Я їй так тихо, делікатно кажу: «Пані, яка буде шкіра жовта, червона чи синя залежить тільки від того, що я візьму у руки – ремінь чи тріпачку».
І все. Більше вона до мене не підходила. Каже йому мовничка: розбери речення. От ніби дурниця, а не може. А от мотоцикла за півдня так розібрав, що майстер потім ледве склав. Ну, не до того він, не до того.
А математичка мене взагалі дивує. Дала завдання знайти квадратний корінь. Ну то взагалі ідіотизм! Я ту математичку запхав би на місяць в село до цьотки Ганьки на буряки. Хай собі там шукає квадратні корені із сапкою
у позі рака.
Із класною керівничкою взагалі не можу спокійно говорити. Я їй одне, а вона мені друге. Постійно, каже,проблеми з дисципліною. А вона що хотіла? Він же хлопець. А ще каже, що Ігорко не знає, хто такий Гай Юрій Цезар. Та звідки він буде знати, якщо хлопець того Гая в очі не бачив. Я би й сам не знав, якби не робив з ним. Знаю. Гай Юра, старший такий. Слюсарем робив у локомотивному депо. Питаю, нащо йому знати того Гая, а вона лиш очима кліпає. Думає, що я дурень. А я не такий.

 

вірші та проза                                               січень 2012

віншування на Щедрий вечір і Старий Новий рік

Мабуть пройшли ті часи, коли на Щедрий вечір, Старий Новий рік відкривши двері,  ми наражалися на рисову чи пшоняну атаку горе-посівальників: «Сію вію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!» і далі «получи фашист гранату!»  рис проміж очі і давай гроші, господарю!)). Для посівальників і для всіх, хто любить народні традиції, зібрала в інтернеті деякі віншування:

Віншування Щедрий вечір та віншування на  Старий Новий рік. “Сію-вію-посіваю”. “Засівалки”.

Щедрик добрий,
Я не згірший,
Дайте млинця,
Котрий більший!
Що щедрушка,
То пампушка,
Що й щедреник,
То й вареник.

* * *

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я.
А пан, як господар.
Господиня, як калина.
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

* * *

Щедрик-ведрик,
Дай вареник,
Щедрик-ведрик,
Сивий веприк.
Із колосочка -
Жита мисочка,
Із снопочка -
Ціла бочка.
Мені — млинець,
Грудочка кашки,
Пару яєць.

* * *

У нашій криниці
Плавають синиці.
А ви, молодиці,
Печіть паляниці,
З печі виймайте,
Нам по пиріжку дайте.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А за сим словом будь же нам здоров,
Можний паноньку, господареньку,
Не сам з собою, з господинею,
З господинею та й з діточками.
Віншуємо ж тя щастям, здоров’ям,
Щастям, здоров’ям та й новим роком,
А й новим роком та й довгим віком!

* * *

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

* * *

Щедрик-ведрик,
Толя й Петрик
Стежку торують,
Ходять-мандрують,
Людям бажають
Щастя-врожаю.

* * *

Я малий пахолок
Родився у вівторок,
Хрестився в четвер,
Знаю як тепер.
У середу рано
До школи оддано…
Я іду та й плачу,
Стежечки не бачу,
Очиці протираю -
Зі святом вітаю!

* * *

Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!

* * *

Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.

* * *

Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб вродило краще,
Ніж торік!

* * *

Сієм, вієм, посіваєм
Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вам, господарі,
Голова не боліла!

* * *

Щастя, здоров’я господарю бажаємо
Щастя, здоров’я господарю бажаємо.
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечко, пшениця!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю.

* * *

Сію, сію, засіваю
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей з півміха!

* * *

Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця,
І всяка пашниця,
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Поздоровляю!

* * *

Сію-вію-посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!
Сію щедро із долоні,
По долівці по ослоні
Засіваю Вашу Xату
Будьте радісні й багаті.
Сію густо, перехресно,
На добробут Людям Чесним,
Промовляю з кожним кроком:
З Новим Щастям з Новим Роком!

* * *

Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Сієм зерном ваговитим
Добрим людям працьовитим,
Не з сівалок, а з долоні,
По долівці, по ослоні,
Посіваєм в кожній хаті,
Будьте радісні, багаті.
Сієм густо, перехрестям
На добробут людям чесним.
Промовляєм з кожним кроком,
З новим щастям, з Новим роком!

* * *

Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.
У полі зерном, у дома добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!

* * *

Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця,
І всяка пашниця,
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Поздоровляю!

* * *

На щастя, на здоров’я, на той Новий рік
Ледве я торбу до вас приволік.
А в тій торбі ясні зорі,
Щоб вам родила пшениченька в полі.
А в тій торбині місяць ясненький,
Щоб на вашім столі хліб був біленький.
А в тій торбині листячко з дуба,
Була би здорова родинонька люба.
Все з тої торбини я висипаю,
В торбу покласти гарненько прохаю:
Кільце ковбаски, кавальчик сала,
Пампух, горішки, яблучок пару,
Можна ще дати меду горнятко,
Щоб вінчування йшло цілий рік гладко.
Не будьте скупі, господароньку,
На другий рік вернусь з повнов торбоньков.

* * *
Віншування на Іордан, Водохреще

Ісус Христос охрестився у річці Йордані,
Він крокує нині світом у славі і шані.
Дай, Боже, вам і нам, місту і селу,
І кожному двору, як нині, так і в рік,
І від року в рік, і на цілий вік
Щастя і достатку, щоб не було упадку
Ні в хаті, ні в стайні, ні в вашій родині.

Інше по темі щедрівки