Этот фильм, «Тарас Бульба», в Украине вызвал неоднозначную реакцию. Его многие объявили «антиукраинским» и не могли простить эту роль Богдану Ступке. Но я не об этом. О вечном. Красивый сюжет, красивая панночка, красивая песня, красивая страсть. Чувства вечны, если есть чем чувствовать…
— Девушка, вы мне понравились, давайте с вами встретимся завтра. — Что вы?! Я замужем… давайте сегодня!
— Вся ванна заставлена твоими долбанными бальзамами и кремами! — Ты хочешь, чтобы у меня была сухая кожа?! — Блин, Петрович, мне похрен!
— Дайте мне сока, пожалуйста… — Какого сока? — Любого. — «Я» годится? — Ну давайте «Ягодицу»… Блин, каких только названий не придумают!
У нас на работе, когда сотрудник отличился в лучшую сторону, шеф говорит ему:«Ну, молодец, готовь дырочку!» — типа для ордена. И тут, к нам на работу устроилась девушка, которую он так же похвалил… Читать далее →
Часто в народі, коли застілля підходить до завершення і вже час йти чи їхати, кажуть: «ну ще «На коня!» і йдемо», п`ють останню чарку горілки і вирушають у дорогу. Цей вислів зберігся з козацьких часів, з козацьких пісень, яких українці не забули і співають по сьогоднішній день. «На коня!»- в давнину було в прямому сенсі слова. Зараз коні в нас переважно сталеві, автівки чи літаки. А де в кого «на коня» закінчується Новим роком у іншому місті, як у героя «Іронії долі»
Весела українська народна козацька пісня «На коня!» у виконанні гурту «Новенська медовуха»
Йдуть додому вже під вечір тато й донька Іра: - Важко бути нам в садочку,- та зітхає щира- Я весь день тебе чекала. Щось спитать хотіла. Може, зробим ми з тобою, татку, добре діло? Враз мала спинилась Іра, шепче щось татусю: - Хочу кілька гривень дати бідній он бабусі. - Ох, яка ж ти в мене, доню, добра і мудренька! Тільки я чомусь не бачу, де ота старенька? - Там, за тим будинком, тату,- каже рада Іра,- Коло неї скриня повна ескімо й пломбіра.