Разное

картинки, приколы, клипы, юмор, видео, стихи и проза, фильмы, мультфильмы, игры о разном

ПРИВІТАННЯ З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ

Цікаве привітання усіх православних з Різдвом Христовим.

У відео поздоровленні зі святом Різдва Христового використано українські Різдвяні пісні-колядки (1947 р.) у виконанні Івана Семеновича Козловського, уривки з фільму «Ніч перед Різдвом, або вечори на хуторі біля Диканьки», а також чудова Різдвяна анімація.

Интересное поздравление всех православных с Рождеством Христовым.

В видео поздравлении с праздником Рождества Христова использованы украинские Рождественские песни-колядки (1947 г.) в исполнении Ивана Семеновича Козловского, отрывки из фильма «Ночь перед Рождеством, или вечера на хуторе близ Диканьки», а также замечательная Рождественская анимация.

 

 

Від щирого серця вітаємо усіх з Різдвом Христовим!

Пропонуємо також переглянути  сам фільм «Ніч перед Різдвом, або вечори на хуторі біля Диканьки» за мотивами оповідання Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».

От всего сердца поздравляем всех с Рождеством Христовым!

Предлагаем также посмотреть сам фильм «Ночь перед Рождеством, или вечера на хуторе близ Диканьки» по мотивам рассказа Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством».

 

карикатура «Автоответчик»

Дмитрий Бандура

«Автоответчик»

Автоответчик

 

Всевышний тоже не гнушается современными новинками. И у него есть автоответчик.

А сколько раз молящиеся и просящие натыкаются на автоответчик… 

Интересно, а много ли среди посетителей Хаты искренне верующих людей?

Телефоны в Хате.

Церковная картинка «Автоответчик»

все карикатуры                                              январь 2012

фото прикол «Распятый плющ»

Распятый плющ

 Распятый плющ 

Действительно, плющ, обвивший столб, напоминает силуэт распятого Иисуса. 

Забавно.

Иисус в Хате.

Интересная  картинка «Распятый плющ». 

фото приколы                        январь 2012

Тексты СМС поздравлений с РОЖДЕСТВОМ ХРИСТОВЫМ

 Рождество. Різдво

Тексты СМС поздравлений с Рождеством Христовым.

 

Я сердечно поздравляю
С Рождеством всех вас!
Счастья искренне желаю
В этот светлый час!
Пусть Вас озарит сиянье
С звездной высоты
И исполнятся желанья,
Планы и мечты.
Пусть нежданная удача
Взбудоражит кровь.
И конечно, много значат
Дружба и любовь!

 

Спи, елочка-деточка, под пенье метели.
Я снегом пушистым тебя уберу
Усни на коленях у матушки-ели,
Такая зеленая в белом бору.
Усни и не слушай ты всякого вздора,
Ни ветра, ни зверя, ни птиц, никого!
Как будто возьмут нашу елочку скоро
И в дом увезут, чтоб встречать Рождество.
Нет, в чан с оторочкой из старой бумаги
Тебя не поставят у всех на виду.
Не будешь держать ты гирлянды и флаги,
Игрушки и свечи, шары и звезду.
Нет, спрячешь ты заиньку — длинные ушки,
Тебя разукрасят метель и мороз,
И вспыхнет звезда у тебя на макушке
В тот час, как родился младенец Христос.

 

Город наш заметает порошею,
Рождество к нам приходит опять…
Мы желаем Вам только хорошего,
То, что можно друзьям пожелать.

 

С Рождеством Вас поздравляем
И коненечно же желаем:
Вьюга пусть на целый год,
Вам здоровья наметет,
Ветер выдует все хвори
На холодное подворье.
Снег пусть искрами кружится,
Чтоб светлели ваши лица,
А лукавая луна
В ночь любви лишит вас сна.
Пусть одна из ярких звезд
Даст талантам вашим рост,
Вашу мысль поднимет ввысь!
Пусть друзья украсят жизнь!

 

И Рождество как маг, волшебник,
Как драгоценный талисман.
Здоровья, бодрость и веселье,
И счастье пусть подарит Вам.

 

Вот и снова Рождество -
Сил небесных торжество:
В этот день Христос пришел,
Чтоб спасти наш мир от зол.
Слава вечная Ему,
Побеждающему тьму.
Поздравляем всей душой
С этой радостью большой.

С рождеством Христовым поздравляя,
Желаем счастья и здоровья Вам!
Ближнего ничем не обижая,
Служите, люди, добрым всем делам!

 

Когда снега укроют землю,
И Рождество наступит вновь,
Бокал за счастье поднимите,
За мир, за дружбу, за любовь!
И чтоб без горя и сомнений
Прожить Вам много светлых дней!
Сберечь уют, покой семейный
И уважение друзей!

Тот, кто родился в Рождество Христово
На нем лежит особая печать:
Тот должен быть счастливым и здоровым,
Чтоб дело доброе всегда он мог начать!

 

Праздник великий настал уже снова;
Всюду веселье, пиры, торжество…
Вспомним, какое поведал нам слово
Тот, чье справляем сейчас Рождество:
«Каждый да будет всегда милосердным
К слабым, сиротам, убогим, больным!
Тем, что имеет, поделится с бедным
И назовет его братом своим!»
Так окажите же, други, участье:
Многие встретят в нужде Рождество!
Доброе дело — великое счастье.
Это — святое души торжество!

Ясли, — так мечтал один ребенок, -
Можно склеить из цветных картонок,
Сделать из бумаги золотой
Пастухов с рождественской звездой.
Ослик, вол — какая красота! -
Встанут рядом с яслями Христа.
Вот они — в одеждах позолоченных
Три царя из дивных стран восточных.
По пустыне в ожиданье чуда
Их везут послушные верблюды.
А Христос-младенец? В этот час
Он в сердцах у каждого у нас!

 

 

 

В чудесный праздник Рождества
Какие вам сказать слова?
Вы привели дитя к Христу,
Вселив в сердечко чистоту.
Вам в этот день желаем смело
Гармонии души и тела,
Пусть будет жизнь как вечный бал!
Чтоб вы не ведали печали,
Чтоб в этом мире отыскали
Недостижимый идеал!

За окном мороз и вьюга,
Снегом замело твой дом…
(Имя), милая подруга,
Поздравляю с Рождеством!
В доме ёлочка сияет,
Вот и гости на крыльце…
Поздравление читаешь
Ты с улыбкой на лице.
С Рождеством я поздравляю,
Шлю тебе большой привет!
И от всей души желаю:
Радости, любви, побед! 

 

Дорогой мой человек!
С Рождеством Христовым!
Пусть твой мир и пусть твой век
Будет несуровым,
Божья хлынет благодать
В душу и в дыханье,
Чтоб не знать и не встречать
Боли и страданья.
Ясных дней тебе и вех,
И открытий новых,
Дорогой мой человек,
С Рождеством Христовым!

 

Прошел уж праздник новогодний,
Родная бабушка моя.
Святое Рождество сегодня,
Тебя с ним поздравляю я!
Христос родился непорочно,
За нас на казнь неся свой крест,
Чтоб в святость Бога
верить прочно.
И вера нам не надоест!
Не призывал к вражде и к мести,
Красивым, добрым, умным рос.
В сердцах и в душах с нами вместе
Всегда везде Иисус Христос!

 

Как тиха эта ночь… как прозрачна она!
Вдохновенно глядят небеса,
И в объятьях глубокого зимнего сна
Ожиданием дышат леса…
В эту тихую ночь беззакатной звездой
В мрачной бездне утраченных лет
Загорелся впервые над грешной землей
Христианства божественный свет
В эту ночь улыбнулся Младенец-Христос
С бесконечною лаской любви
Людям — братьям своим, утомленным от слез,
Утонувшим в грехе и в крови…
В эту ночь легкокрылых небесных гостей
Будто слышится пенье вдали…
И лучистые звезды сияют светлей
Над снегами холодной земли…

 

Сегодня в Рождество
Тебе желаю счастья я.
Храни тебя Христос
От всякого ненастья,
От злого языка,
От боли и от недуга,
От умного врага,
От мелочного друга,
И дай тебе Господь,
Коль это в Его власти,
Здоровья, долгих лет,
Любви и снова счастья!

Мы сердечно поздравляем
С Рождеством всех вас!
Счастья искренне желаем
В этот светлый час!

Пусть вас озарит сияние
С звездной высоты
И исполнятся желания,
Планы и мечты!

Пусть нежданная удача
Взбудоражит кровь
И, конечно, много значат
Дружба и любовь! 

 

Пусть Рождество стучится к вам,
И счастьем дом наполнится.
И все, о чем мечтали вы,
Пусть в этот день исполнится!

Ночь Богоявленская тиха, светла,
Открываются молитвам небеса,
Пусть услышатся они все до одной!
Пусть царит над миром благостный покой!
Пусть зима, мороз и снег — в душе тепло!
Это чудо, это сказка — Рождество,
Перед этим волшебством не устоять -
Нас пришел спасать Младенец и прощать!

С Рождеством Христовым я Вас поздравляю!
Счастья и здоровья, блага всем желаю,
Святости, лукавства — в меру чтоб всего,
Радости, удачи. Плохого — ничего!

 

Поздравления с рождеством теще.

Словом, полным торжеством,
Рифмой помогая,
Поздравляю с Рождеством,
Теща дорогая!
Научился понимать
Прежде, а не ныне:
Ты же теща, Бога Мать,
А точней — Богини!
Непорочным было ли
Дочкино зачатье,
Но ее в любой дали
Побегу встречать я!
Да в эту -
Рождества Святого — ночь,
Спасибо, мама, за такую дочь!

 

Хоровод свечей на звездном небе,
Радость в мире — пришло Рождество!
Всем хватит куличей и хлеба…
Божественное торжество!

 

Вечно свято, вечно ново
Рождество для нас Христово.
Много лет из года в год
Праздник этот радость льет.
Славьте Бога, стар и мал,
Он Спасителя нам дал!

Рождество Христово — Ангел прилетел.
Он летел по небу, людям песни пел:
- Все люди ликуйте, в сей день торжествуйте,
Нынче праздник новый — Рождество Христово! 

 

 

Тексти СМС привітання з РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ.

Рождество. Різдво 

Тексти СМС привітання з Різдвом Христовим.

 

Хай смачна кутя удастя,
хай в сімї панує щастя.
Щоб весела коляда
мир вам в хату принесла.
Щоб весело і багато
провели Різдвяне свято!

 

Хай в році новім, при святому Різдві,
всі мрії сповняться — давні й нові.
Як тим Пастриям, хай вам ангел щоднині
приносить додому приємні новини!
Царі, що ітимуть Ісуса вітати,
хай вступлять з дарами й до вашої хати! 

 

Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам сердце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!
Христос ся рождає! Славімо його!

 

З Різдвом Христовим!!!
Щоб в кишені шелестіло, в гаражі шоб гуркотіло,
у хліві щоб рьохкало, а у ліжку охкало!
Щоб вам в радості жилося, і хотілось, і моглося,
було з ким і було де, і не застукали ніде!

 

В гарну днину, в гарний час
із Різдвом вітаєм вас,
із вечерею святою, веселою колядою!
Хай колядочка лунає і сніжком хай посіває!
Хай рік новий несе у хату
щастя й радості багато!

 

Хай різдвяне поросятко
принесе кохання в хатку,
поцілунки і дарунки
тільки вищого гатунку!
Посміхайся і радій
все життя на крилах мрій!
З Різдвом!

 

Яскрава зірочка зійшла,
Свята вечеря підійшла:
кутя, вареники, грибочки,
фасоля, риба, огірочки…
Нехай лунає в хаті сміх -
з різдвом Христовим вас усіх!

 

У вечір цей різдва Христова,
бажаю щастя вам простого.
Надіїї, радості й любові.
А в нагороду за терпіння
Господь надасть своє благословіння.
Зі святом!

 

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски…
або перекажіть, люди добрі, кілька гривень на рахунок абонента +38067…

 

 

 

Нехай добро вам засіває ниву
Живуть у хаті злагода й любов
Земля свята дарує щедрість й силу.
Щоби Різдва за рік діждати знов.

 

Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.
Христос рождається!

 

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

 

Куті смачної,
Коляди гучної,
Щасливого Різдва
І на весь Рік добра!

 

Хай родиться в полі
Жито й пшениця,
Хай хліб-сіль будуть
У Вашій світлиці.
Щоб Ви в своїм домі
Всі були здорові,
І щоби було у Вас
Усього доволі!
Хай сипляться гроші
Вам дощем із неба,
Й Господь посилає
Усе,що Вам треба!
Хай щастя стукає у двері,
Хай заходять до оселі
Радість, злагода та спокій
І любов на довгі роки!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!!!

 

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!
Здоров’я й добробуту в вашій сім’ї!
Бажаю, щоб завжди робота була,
І щоб раділа вся ваша сім’я.
Щоб рік що наступить,
Був кращим за всіх,
Вам злагоди в домі і в справах усіх!

 

Колядую, колядую,
смак горілки носом чую,
наливайте по сто грам,
буде добре Вам і нам
Добривечір!

 

Колядки — ладки, усім достатку.
Сестрі і братку, вашій мамі й татку.
Дітям здоров’я, успіхів в навчанні,
Щоб щастя знайшло вас, бодай, на дивані..
а я порадію горілці і салу -
Хіба я дарма вам колядувала.

 

Двоє карликів в Кремлі верещать: «Ми пуп землі!»  Українці не бояться: колядують, веселяться. Маєм в дупі стільки газу, що ще їм дамо по разу…

 

З Новим Роком! В добрий час
Із Різдвом вітаєм Вас,
З веселою колядою і кутею запашною!
Щастя, миру Вам й добра
І дожити літ до ста!

 

Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта.
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!

 

Під обрусом — сіно,
На обрусі — свічка,
На всю хату пахне
Свіжа паляничка.
На втіху дорослим,
На радість малечі
Йде до нас у гості
Святий добрий вечір!

 

Мир і щастя в Вашій хаті,
Щоб були усі багаті,
Щоб колядочка лунала,
І кутя щоб смакувала,
Пампушки були рум’яні,
Ну і Ви не дуже п’яні.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

 

Зіроньку злагоди, миру й достатку
Хай на Різдво принесе янголятко!

 

Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім’ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В Різдвяні свята щедрі та веселі.

 

З Різдвом Христовим та з Новим роком,
Хай вам щастить за кожним кроком,
Хай в ваших душах радість панує,
Христос рожденний мир вам дарує!

Христос рождається !!! 

карикатурист Сергей Белозёров

Сказочный, уникальный карикатурист и иллюстратор Сергей Белозёров.

Вы это хорошо поймёте, когда увидите больше работ Сергея.

А вот и они.

   

  

гумор від Віктора Насипаного

Автор чудових гуморесок, веселих віршів та оповіданнь.

Це Віктор Насипаний з Тернополя.

Цікаві твори, які варто прочитати.

 

 

НА ОДНІЙ НОЗІ 

Не знати як в маршрутку повну зранку Вася вліз,
Напхалось стільки люду там, що ледве не зомлів.
Стиснули так, що й не дихнути. Зовсім вже біда.
Уперлась Васі бюстом в носа жіночка руда.
Боявсь підняти навіть очі, дихав через раз.
Терпів, не рухався бідака, бо не до образ.
Стояв, як мумія сушена. Люд усе ж кругом,
Вона зупинок через п’ять помітила його:
- Я мушу спертись на плече, бо ззаду хтось насів.
Бо їду майже з півгодини на одній нозі.
- Та, певно, більш, ніж з півгодини – шепче Вася їй,
Якраз ви, пані, примостились на нозі моїй.

  

ШУБА

Тільки сів удвох вечерять з жіночкою Вася,
То й розмова непроста між ними почалася.
Стала Рая враз жалітись за вечірнім чаєм,
Що і грошей, і уваги їй не вистачає.
- Замість квітів і цукерок, плиток шоколаду
Краще ти кохану жінку шубою порадуй.
Чоловік всміхнувся хитро, подививсь на Раю:
- Це не так уже і просто, але постараюсь.
- Ти ж дивись, не передумай часом ненароком,
Тож чекаю твій «сюрприз» перед Новим роком.
І пішла така щаслива, мов іде до шлюбу,
Бо ж нарешті «розкрутила» милого на шубу.
Ще ніколи не чекала так Нового року,
Щоб приміряти пошвидше хутряну обновку.
Час від часу натякала чоловіку знову,
Щоб постійно пам’ятав про оту розмову.
Щебетала біля Васі, бо ж таки хороший,
На таку шикарну річ «відвалить» купу грошей.
День нарешті той настав. Зборола радість втому.
Тож летіла, як на крилах, жіночка додому.
Стало битися шалено в грудях жінки серце,
Бо в тарілці він приніс їй … «шубу» з оселедцем…

 

В ЛАЗНІ

Лиш прийшла дочка з навчання і обідать стала,
Мати з нею потихеньку бесіду почала:
- Тут дзвонив якийсь Андрій. Мовляв, скажіть Уляні,
Що тебе уже чекає півгодини в лазні.
Потім враз кричати стала: — Дівко, совість маєш?
То отак ти тата й маму, доцю, поважаєш?
Як ти можеш? Просто сором! Що ото за блазні,
Що тепер дівчат ведуть не у кіно, а в лазні?
Та ж про що з тобою, люба, можна говорити?
Сором! Хлопці в лазню кличуть ще й отак відкрито.
Стала та, як рак, червона. Сльози аж в Уляни.
- І не була, і не чула ні про які бані.
Що він вам наговорив,- не маю і поняття.
Ми з Андрієм разом ходим тільки на заняття.
Лиш пройшло хвилин із десять – вже собі регоче,
Каже: — З вами тут Андрійко побалакать хоче.
Ну й ви, мамо, шум підняли – смішно аж Уляні –
І чому у вас відразу лиш думки погані?
Він казав про інтернет. Та не в тому плані,
Бо чекає не у лазні, а лише в онлайні!

 

В ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

В день Святого Валентина щось сумна Людмила,
Раптом хтось до неї дзвонить: — Добрий ранок, мила!
Та й питає: — Чи у тебе вже з’явились крила?
Ми з тобою тиждень тому ,певно, говорили.
В інший день вона б спитала, що то за мармиза?
В день закоханих чекаєш все ж таки сюрприза.
Голос нібито знайомий. Серце все ж відкрила
І сказала: — Якщо треба,- значить, будуть крила…
Та Амур чомусь не вибрав їй стрілу кохання.-
Про крило спитав той заднє для РЕНО МЕГАНА….

 

  

* * * 
Як із страшненької зробить більш – менш красиву?
Рецепт простий – змішай вина, горілки й пива…

* * *
Не хочу я чекати більше принців різних,
Нехай буде ласкавий, добрий, ніжний, рідний…
Та потім все ж спитала у сусідки Іри:
- Як думаєш, чи є іще такі банкіри?

* * *
Скажи мені по правді, друже,
Чи є від голоду таблетки?
- Так , є. Але вони великі дуже!
І називаються котлетки.

* * *
В мужчин усе на диво нелогічно,
постійно твердять , що жінки всі однакові
й міняють їх одну на одну вічно…

* * *
Попався нині пацієнт капризний,
Не хоче наші ліки з-за дороговизни,
Ці не підходять, інші шкодять організму…
Погодивсь лікар з ним: — Поставим просто клізму.

* * *
Дід Мороз у двері дзвонить,
Дітки глянули щось косо.
Мав прийти з мішком червоним,
А приліз з червоним носом.

* * *
Віагру для жінок в аптеці дід питав,
Йому ж сказали: — Чоловіче, що ти?
Найкращий засіб знай шукаєш ти не там.
Й послали в ювелірний, що навпроти.

* * *
- Чому ж отак? Знайдеш одну, шукаєш довго іншу,
Таке життя , — жалівся Федя зранку свому другу.
Вже все перешукав, та все ж її шукати мушу…
- Це ти про свою Галю? – Ні, я про шкарпетку другу.

* * *
Як можна цілий день ганяти безупину
Жінкам по бутіках і магазинах?
Моїй лиш гроші дай, і ти її не спиниш.
Там швидкість – триста доларів в годину.

* * *
Скоріше спишуть на уяву чи горілку
Новий випадок про літаючу тарілку.
Ну не казати ж всім , що це небесне тіло
Із рук дружини раптом з кухні прилетіло.

* * *
-Поділюсь із вами лиш секретом,
Лікарю, а я до вас з букетом!
-Щось не бачу, де ті первоцвіти?
-А хіба я щось казав про квіти?

* * *
-Мені більш до вподоби Монте-Карло.
-Невже ти там бував? Ти нам не говорив.
Микола на дівчат поглянув в’яло:
-Бувать не був, а цигарки такі курив.

* * *
- Прожити треба кожен день на плюс – казав Мирон.
Він був завсклад і « плюсував » собі чуже добро.
- Ну плюс, так плюс. – сказав йому суддя і прокурор…
Й додали дядьку ще й тюрми тривалий досить строк.

* * *
Колись у нашім хорі був він добрий тенор,
Тепер у барі каже всім, що знаний тренер.
- Кого ж тренуєш зараз: збірну, сина, жінку?
- Треную пивом я щодня свою печінку.

 

СЮРПРИЗ

- Якщо тепер закінчиш добре школу,
Тобі комп’ютер новий купим, Колю.
Синок всміхнувсь і ляпнув по приколу:
-Купили б «тачку» ви мені толкову.
-Ну щож, як так, — куплю обов’язково,
Ти ж, головне, старайсь, учись зразково.
Спочатку вчивсь, а потім стало ліньки,
Все гірше поведінка і оцінки.
Просили і сварили мама й тато,
Та він не вчивсь, усе безрезультатно.
Більш-менш якось закінчив хлопець школу,
Закликав батько знов тоді Миколу.
-Хоч обіцяв ти вчитись знову й знову,
Та все ж купив тобі я тачку нову.
Той з радості підстрибнув аж під стелю,
Скакав, кричав «ура» на всю оселю.
А в гаражі не те, про що він марив,
Там тачка з магазину госптоварів.

* * *
Зупиняє мій « уазік » молодий даішник:
- Нарушаєм, — каже,- дядьку, признавайтесь, грішні?
Так ганяти на дорозі вам хіба не сором?
Ось радар заміряв швидкість, тут усі сто сорок!

Сперечатись бачу марно. Я йому говорю:
- Ось ключі, сідай за руль, а я сідаю поруч.
Підморгнувши, тихше кажу: — Слухай, чоловіче,
Як розженеш до сто сорок, — штраф оплачу вдвічі.

 

ДИТЯЧІ УСМІШКИ

* * *
Дочка задала таткові складну загадку:
- Де краще зберігати йогурт, шоколадку?
Всміхнувся він: — У холодильнику навпроти.
- Ні, татку, краще зберігає, певно, ротик.

* * *
Прибіг із кухні враз малий Назарик:
- Бабусю, дайте швидше окуляри.
Не хочу їсти , втік десь апетит,
Без окуляр його нам не знайти.

* * *

У гості внук приїхав до бабусі,
Хвалився, що зробив дві дірки в вусі.
У дивину їй внукові причуди:
- А що, тепер на вухо ліпше чути?

* * *
-Чи вище буде там зарплата?
Якось спитала мама тата.
Принесла стільчик дочка Злата:
- А ви її на шафу ставте.

 

КИМ СТАТИ?

Ошелешив мене син , каже зранку : — Тату, 
Знаєш , я уже не хочу Шварцнегером стати .
І Кличком не хочу бути , й навіть Джекі Чаном ,
В космонавти теж не візьмуть , бо я їм погано .
У валютники пішов би — долари міняти ,
Чи інспектором Петренко – машини спиняти.
І начальником не хочу , то нервові люди ,
А крутого бізнесмена з мене теж не буде .
Я вже цілий місяць думав, ким же мені стати ,
І тепер таки надумав : піду в депутати .
То робота неважка, платять теж нівроку , -
Відзначатися щоранку й натискати кнопку .

 

ОДНАКОВІ ГЕНИ

Прибіга малий Євгенко ввечері зі школи ,
Каже : — Більше вже не піду я туди ніколи .
Тяжко висидіти, мамо, навіть два уроки ,
А ти кажеш, що ходити в школу десять років .
Оля дражнить, Ігор б’ється, робить нам підніжки,
Старшокласники сміються і кидають сніжки .
Гратись зовсім не дають нам, лиш одна наука ,
Я ж стараюсь на уроках піднімати руку.
Мати слухала уважно й теж питати стала:
- Що сьогодні на уроках вчителька питала?
- Та питала , чому я вже зранку набурмосивсь
І чому так часто в мене червоніє носик .
Мама тихо посміхнулась й каже до Євгена :
- Тут, напевно, синку, винні ваші з татом гени.
Тато ваш в мороз і в спеку ( чи зима , чи осінь )
Вічно ввечері приходить із червоним носом.

 

ОГОЛОШЕННЯ

На зупинці біля школи купа оголошень ,
Та одне цікаве дуже розглядав найдовше.
«Загубив наш учень вчора сумку із книжками ,
Просьба , люди , хто щось знає , зв’язуйтесь з батьками .
Сумка має чорну ручку , синя , однотонна ”,
Нижче почерком дрібним був номер телефона .
А ще нижче хтось надряпав дуже неуміло
Ще й доповнення маленьке , чесне й дуже сміле:
«Люди добрі , не нервуйте моїх маму й тата ,
Тож щоденника не треба зовсім повертати”.

 

  

Про Івана.

( із заробітчанського гумору )

Тягарем тяжким лягла знов на плечі втома,
Захотілося чомусь Івану додому,
Щоб на жінку й діточок глянути хоч трішки
Йшов би, певно, день і ніч з далечіні пішки.

Враз здалось, що він не тут, а в місячну нічку
Пригорта до себе міцно жіночку у ліжку.
- Ти ж у мене ніжна й тепла, лагідна і чиста,
Лиш в розлуці схудла дуже, надто вже ребриста…

Цілував і обіймав цілу ніч кохану,
Не подумав, що той сон швидко так розтане.
Як прийшли з роботи хлопці, падали зо сміху:
- Ну і видумав ти, брате, сам собі утіху.

Бач, до чого ти дожився в зАробках, Іване,
Треба, певно, викликати вже сюди Світлану.
І чого ти тут розлігся як султан Брунею,
Обіймаєш під стіною теплу батарею…

 

Під яким ви знаком?

Молодий сержант із жезлом бродить біля ринку,
Бачить в чорній іномарці за кермом блондинку.
« Гарна краля » — дума він. Та раптом за хвилинку
Ставить та авто під знак, ще й нагло на зупинку.
Він з усмішкою підходить і питає м’яко:
— Чи ви знаєте, шановна, під яким ви знаком?
Та поглянула на нього: ніби не лукавить.
— Звісно знаю. Та чому це вас отак цікавить?
Щось підказує мені лиш, що не все так просто,
Ще не чула про такі от способи знайомства.
Та якщо вас так цікавлю я, а не дорога,
То признаюсь чесно вам, — під знаком КОЗЕРОГА.

 

На свою голову.

Ну чого ти знов пристав, як той реп’ях, Семене,
Ходиш місяць вже чи й два як тінню коло мене,
Я ж казав тобі – віддам, бо ж не така то сума,
Щоби я і день, і ніч лише про неї думав.
Ти навідуйся, заходь, тож рано а чи пізно,
Гроші з’являться – віддам, бо я ж сказав – залізно.
Скільки зичив? – Двадцять, тридцять, навіть п’ятдесятку?
А у список я писав? А треба ж записати.
Отже, ти тепер у списку в другій аж десятці.
Так що десь під місяць грудень ти ще маєш шанси.
Бачиш, швидше аж ніяк, тож не підходь і близько,
Рознервуєш ще хоч раз, то викреслю із списку!

Про свиней.

У суботу наш сусіда вибрався на ринок
Подивитися на ціни і купити свинок.
Поросят було, як гною, й продавців багато,
І всіляка живність різна, вухата й рогата.
Находився він добряче, довго обдивлявся,
Прицінявся, мацав, слухав, вперто торгувався,
Нервувався, морщив лоба від страху і суму,
Бо ж прихвалять поросятко і свиню підсунуть!
Врешті-решт прийшов до діда: — Я вас дуже прошу,
Научіть, як вибирати тут свиню хорошу.
А старий прижмурив око й нумо реготати:
— Що ж їх довго вибирати, це ж не депутати.
Те, що нагле і крикливе, рветься першим їсти,
Буде круглим, гарним, ситим, словом, гріх жаліти.
То і є життєва правда, що ж тут говорити,
Бо полізуть справжні свині перші до корита. 

  

Красива, як лялька.

Розумієте, я недавно в інтернеті познайомилась із двома іноземцями. І вирішила кардинально змінити своє життя. Коротше кажучи, це мій шанс. І я ні перед чим не зупинюся, щоби влаштувати своє особисте життя і стати щасливою. Я учора майже годину провела перед дзеркалом і зрозуміла, що без вашої допомоги не обійтись. Ні обличчя, ні фігура мене не задовольняють. Тому я вирішила. Будемо міняти все. Кардинально.
Лице хочу більш видовжене. Очі більш виразніші. Зморшки ось тут і тут прибираєм. Губи збільшуємо. Вуха теж, напевне, треба або ховати під зачіску, або щось робити. Бо надто відтопирені. Ніс теж трохи підкорегуємо. Хочу більш прямий, коротший. Я маю бути красива, як лялька. Ви мене розумієте. Підборіддя тут і тут збоку підтягуємо. Переходимо до грудей. Хочу, щоб у мене такі гарні були класні красиві груди. Бо взагалі не маю що показати. А груди мають бути моєю візитною карткою. А то хтось із них гляне на фото і скаже, що я груди вдома забула. Живіт і бедра теж корегуємо. Тут більше, тут лишаємо. А тут підтягуємо. Оці ребра, певно, заберем, щоби талія була більш виразніша. З ногами теж треба щось придумати, а то вони у мене трохи криві. Бажано їх видовжити, щоби я була візуально вищою. Ніби все.
Самій не віриться, що я можу бути такою красивою. Ну і нащо платити купу грошей. Бігати по косметологах і пластичних хірургах, якщо є комп’ютер. Ну що би я робила без фотошопа? Друкуєм!

 

Школа.

Знову мене до школи викликають. Я й не знаю, що вже там Ігорко міг витворити .
Класна керівничка каже, що у неї вже нервів не вистачає. А у мене що нерви залізні? Я вже на тих вчителів дивитися не можу. Чуть що і давай батька в школу. Я скоро в школу щотижня, як на роботу ходити буду. Обнагліли вчителі. Самі не знають, що хочуть. Дітей мучать і батьків нервують.
Але нічого. Я їх потрохи сам перевиховувати буду. Нехай знають. Я сам кого хочеш навчу. Школа називається …
Сказала директриса: « Без батька не приходь! ». Ну мій Ігорко мусів її послухатись і тиждень не ходив до школи. А я не маю часу.
Завтра знову йду до хімічки. Бачу,що не заспокоїлася. Минулого разу кричала, що синок не знає елементарного. Навіть найпростішого. По формулі не може визначити чи то сіль, чи оксид, чи спирт. А я їй кажу: а ви можете визначити? І як дихну на неї своїм перегаром. Ану скажіть , що я пив? Вона ледве на ногах встояла. А потім каже: «Як що, горілку». А от і неправда! Спочатку горілку, потім самогонку, а потім ще й літру пива. Сама нехай навчиться визначати компоненти.
Ну, назвав Ігорко Сидоренка свинею. Значить, було за що. У нього тато — свиня. Як його ще назвати, якщо позичив у мене 20 гривень і вже 2 роки не віддає. Чекає поки забуду. А я не такий!
Географічка каже, що малий карти не знає. Та він в карти майже професіонал. Із шести років дурня лупить. І майже не програє.
То правда , що фізику не любить. Зате з фізкультури у нього ого-го.
Не знаю за скільки бігає стометрівку. А от за пивом зганяє в сім секунд. Тільки свисну. Одна нога тут, друга там. Гривня твоя. Так не повірите. За три хвилини пиво на столі.
А знаєте, який він футболіст? Талантище! У нас майстри вищої ліги з центра поля у порожні ворота не попадуть. А він на спір з 20-ти метрів у відкрите вікно директорського кабінету вцілив! Молодчина. Правда, з третього разу, але попав.
Ну, не знає Ігорко, що таке бісектриса. А воно йому треба? Я сам не знаю. Але думаю, що це, певно, секретарка директриси.
Що кажете? Постійно малює? Так це добре. Це, певно, талант. Може відомим художником стане? А може вчителька малювання була хороша. Я її пам’ятаю. Хоча теж жалілася, що Ігорко їй хамить. А сама не знає, що хоче. Спитала чим статуя відрізняється від бюста. Ну, він і сказав їй, що розміром. А вона пристала, каже уточни. Ну, Ігорко не промах. Він і уточнив. Каже, якщо брати так на око, то у вас другий розмір бюста. Так вона у нього крейдою запустила. А за що питається. Він же правду сказав. А те, що добре малює, може колись і пригодиться. Он недавно сусідського Гриця так розмалював, що той вже тиждень з дому не виходить. Каже, було за що.
Математичка он пристала, що він табличку множення слабо знає. А я кажу, головне, щоб він табличку ділення знав, бо без того не проживе. Тут, іще географічка починає нерви тріпати. Молода, але вже думає, що дуже розумна. Каже, питала Ігора про раси, а він повний нуль. Не знає,чого в одного шкіра чорна, в другого – жовта, а в третього – червона. Я аж закипів. Бачу, що на мій червоний шинобель натякає. Думає, що я алканавт. А я не такий.
Я їй так тихо, делікатно кажу: «Пані, яка буде шкіра жовта, червона чи синя залежить тільки від того, що я візьму у руки – ремінь чи тріпачку».
І все. Більше вона до мене не підходила. Каже йому мовничка: розбери речення. От ніби дурниця, а не може. А от мотоцикла за півдня так розібрав, що майстер потім ледве склав. Ну, не до того він, не до того.
А математичка мене взагалі дивує. Дала завдання знайти квадратний корінь. Ну то взагалі ідіотизм! Я ту математичку запхав би на місяць в село до цьотки Ганьки на буряки. Хай собі там шукає квадратні корені із сапкою
у позі рака.
Із класною керівничкою взагалі не можу спокійно говорити. Я їй одне, а вона мені друге. Постійно, каже,проблеми з дисципліною. А вона що хотіла? Він же хлопець. А ще каже, що Ігорко не знає, хто такий Гай Юрій Цезар. Та звідки він буде знати, якщо хлопець того Гая в очі не бачив. Я би й сам не знав, якби не робив з ним. Знаю. Гай Юра, старший такий. Слюсарем робив у локомотивному депо. Питаю, нащо йому знати того Гая, а вона лиш очима кліпає. Думає, що я дурень. А я не такий.

 

  

Якби ви знали.

 

Якби ви знали, як то тяжко часом вибирати подарунки. Думаєш, думаєш, аж голова пухне. Не то, що колись. Положив гроші у конверт — і ніяких клопотів. А то ходи півдня, вибирай. Друзі кажуть, що подарунок має бути з натяком, жінка каже, що має бути корисним, необхідним. Сусід каже, що подарунок має бути оригінальним . А ще краще — ефектним. Он, як у Васі . Купив жінці гарну книжку «Як економити гроші». Вже через пару тижнів і він, і жінка, і всі ми відчули, що після такого подарунка, ефект просто грандіозний! Вася навіть на лиці змінився. Каже :
— Зарплати не бачу, бо її отримує замість мене жінка. На роботу і з роботи ходжу пішки, кинув пити, курити і схуд на п’ять кіло.
— Ага. Я минулого року теж із подарунком цілий тиждень мучився. А потім підійшов до жінки і кажу їй:
— Так і так. Ти хоч натякни, що ж ти хочеш. А вона на мене глянула, трохи подумала і каже:
— Ти бачиш, які у мене чудові рожеві вушка, красива шия і гарні руки. От і придумай щось гарне, корисне і обов’язково необхідне для жінки. Звичайно, дороге . Та після такого натяку тут і дурному ясно. Відразу пішов і вибрав їй гарне туалетне мило. Не просте, а дороге!
— Ти знаєш, наша бухгалтерша каже, що подарунок має бути тематичним.
– Це як ?
— Ну, коротше кажучи, в «тєму». От, наприклад, перед Новим роком вона сказала чоловіку :
— Так і так, тепер буде рік Кролика. Купи мені шубу із кролика.
Він купив.
— Слухай, а коли буде рік Козла, то вона, певно, скаже: «Милий, купи мені шубку із козлика» ?
— Ні . Ти знаєш, я теж так подумав і її спитав. Ти знаєш, що вона сказала? У рік Козла вона своєму дорогому планує купити великі роги!
Моя теж мене кожен день «довбала». Де мій подарунок, де мій подарунок? Купив їй квіти, ланцюжок купив. А вона все-одно щодня на мозок «капає». Шубу хоче і все тут. Ще й не просту, а з якогось козла. Ну де я буду таку шубу шукати? А тут мені ,розумієш, пощастило.
Підвернулася якраз така шуба із козла. До речі, недорого, майже нова і майже на халяву.
Приношу жінці. Думаю, зараз вона мене на руках буде носити за таку шубу. А та в крик:
— Ти що купив? Ти що не бачиш, що вона завелика та ще й чоловіча.
Кажу:
— Зате із козла, ти ж сама хотіла. Точно, точно, мені хлопці гарантію дали.
Питає:
— Які хлопці?
— Та підійшли вчора ввечері біля ресторану. Кажуть, візьми, шеф. Шуба – свіжак. Тільки-но з одного козла зняли. Питаю, з козла? Кажуть: 100 процентів! А жінка що? А жінка каже, що я повний лох і дурень. От тобі й подарунок!..

 

Обрадував.

 

- Алло, Васильович, то Міша. Я тебе обрадую! З тебе могорич. Я знайшов таку, як ти просив.
— Що, що?
— Кажу, знайшов таку, як ти просив.
— Ага, так скоро?
— Аякже. Лялечка. Красуня. Просто супер! Коротше, приїжджай. Сам глянеш, оціниш, познайомишся. Хоча неідеальна, але тобі сподобається, гарантую.
— Що, що? Погано чути.
— Кажу, досить класна.
— Та ти не тягни кота за хвіст. Кажи, яка вона? І що значить неідеальна?
— Та така як ти просив. Ну, одним словом, більш-менш.
— Що, що?
— Та, кажу ж, нормальна. Ставиш могорич, і завтра йдем. Глянеш сам.
— Та то само собою. Буде. Все буде. Ти тільки скажи, яка вона? Гарна?
— Та не то слово. Класна. Обалдєнна. Виглядає прикольно. Хоча фарбована, є трохи шпаклівки, штукатурки.
— Що, що? А та то все дурниці. Вони всі тепер фарбуються, малюються. А як придивишся, то на ній півкіло штукатурки. А все інше як?
— Так кажу ж. Більш-менш. Файна.
— Слухай, а скільки їй років?
— Ну рочків нам Всміхнувся він: — У холодильнику навпроти.вже більше двадцяти, але виг/span/spanлядає на вісімнадцять/span/span.
— Та ти що! Взагалі супер. Самий смак.
— Аякже, я старався. Загалом здорова, хоча трохи гнилувата.
— Що, що? Трохи гнилувата? А ти що не знаєш, які тепер дівки пішли. Попробуй знайти толкову. Вся молодь така. Лінива, гнилувата. Але нічого, перевиховаєм. Ти кажи зовні вона як, приваблива?
— Та як, як. Те що треба. Працює нормально. Ну десь 160-170 витягне.
— Що, що? Ага, поняв. Добре, що працює. Не важливо ким. Головне, що заробляє. А 160-170… це, певно, зріст. Якраз підходить.
— Має там купу цяцьок та прибамбасів, але «жере» трохи багато.
— Що, що? Погано чути. А, жере? То теж дрібниці. Посадимо на дієту. Буде фігурова, як лялька.
— Вона і на холостих, і так тягне добре.
— Ну та то ясно. Само собою. Мусить її до холостих тягнути. . А що, до жонатих буде чіплятися?
— А об’єм у неї ого-го. Щось два чи два і три.
— Та ти що? Не може бути. То у неї другий чи навіть третій розмір. Оце так! Оце краля!
— Я ж кажу, як добре притиснеш, то з місця рве, як дурна. Тікає так, конкретно.
— А що ж ти хочеш. Так і має бути. Вона має бути скромною. Тебе он до стіни притисни, — то ти що будеш робити? От, от.
— Коротше, ставиш могорич, дзвоним, домовляємся і завтра побачиш її сам. Ти просив класну, — я знайшов класну. Я вас обох зводжу. Подивишся, оціниш, домовишся. А далі- справа техніки. Або вона твоя, або не твоя.
— Але ж ти мені кота в мішку пропонуєш. Ми як домовлялися. Я хочу її побачити, поговорити. Може вона взагалі ніяка, чи характер має дурний. Може ти мені лапшу на вуха вішаєш.
— Нема питань. Все, що треба, я тобі розкажу. Але повір, варіант дійсно заслуговує уваги. Загалом цілком нормальна, здорова, доглянута. Ззаду все нормально, а передок у неї трохи слабенький.
— Що, що? Погано чути. Як це зрозуміти, що на передок слабенька? Це хто тобі сказав?
— А хто мені мав казати. Я ж мусів залізти під неї, глянути чи там все в нормі.
— Що, що? Ти куди лазив? Ти був під нею? Що за приколи?
— Чого приколи? Ти ж казав: добре обдивися. Я ж не можу тебе підвести. Глянув зверху, — мусів глянути, як там у неї знизу. Чи все на місці.
— Ти що ідіот?
— Сам ідіот! Я ж мусів її всю облазити, обмацати, обдивитися, поганяти по повній, глянути, що там у неї всередині.
— Та ти що з мене дурня робиш? Я тебе що просив обмацати чи під низ дивитися?
— Там же знизу найцікавіше.
— Що, що?
— Як що? Двигун, коробка, стартер – то все дурниці, а от сам кузов і ходова – то найголовніше. А то на рівному місці «влетиш» у таку копієчку!
— Який двигун, яка ходова, яка машина? Я тебе що просив? Ти ж мені класну подругу мав знайти!
— Яку подругу?
— Яку, яку. Дівчину!
— Не пам’ятаю. Почекай, знову я щось наплутав. А хто мене про машину питав? Може, Ігорко? Слухай, а може ти передумаєш. Нащо тобі та подруга. Тих дівок ще буде і буде. А «тачка» вже зараз є. Класна «тачка». І ціна нормальна.
— Та пішов ти! Обрадував називається…

 

ФАРС – МАЖОР або РЯТУЙМО ЕКОНОМІКУ!

 

Європейська економіка потребує чергових вливань. От, от. Треба її рятувати. Мій організм теж потребує певних вливань. Бо після вчорашнього, тобто вчорашніх вживань, моя економіка нині зранку не може твердо стати на ноги. По телевізору – світова економіка, біржові новини. Світові фінанси співають романси. Мої фінанси, певно, теж.
Індекс Доу-Джонса росте, Ніккей падає. Точно так, як і мій настрій зранку. То росте, то падає. Диктор у телевізорі знову про своє: Наздак у легкому мінусі, біржі «просідають». У мене в горлі теж ніби наждак, а в животі теж все бурчить і просідає. Якісь акції ростуть, якісь падають. А у мене тільки головні болі ростуть, а от штани чогось не тримаються, падають.
Я, м’яко кажучи, теж у легкому мінусі, а мій головний індекс учора теж був, як РТС і ММВБ різноспрямований, а нині, як і вся наша економіка, у підвішеному стані, завис десь там у штанах.
Що, що? Китайці підривають світову фінансову систему? І мені пора «підривати» з ліжка, бо у животі у мене відчувається позитивна динаміка, бо торги всередині проходять вже досить активно. Світову економіку, бачу, не врятую. Треба рятувати ситуацію. Бо в животі вже бурчить. Можливий фарс-мажор. Диктор каже: нафта пішла вниз. А я за штани і біжу з кімнати, бо чую, що у мене газ уже пішов угору. А зараз, певно, нафта піде вниз. Головне — труси зі штанами вчасно скинути, бо вже чую, що там всередині дуже вже активно торгується «чорне золото».
Хоча краєм вуха ловлю курс валют. Долар, євро. Хоча який у мене може бути курс. Правильно. Курс тільки один – на туалет. От і там кажуть – у межах валютного коридору. Так, так. Якраз до коридору я дійшов. Штани тримаю. Хоча ноги не дуже слухають. Голова тяжка. Тобто відчувається легке коливання курсу. Що ти там говориш про чітке спрямування вектора. У мене вектор чітко і правильно спрямований прямо і направо. Ні, спочатку прямо, в туалет і ванну. Тобто в кабінет мін-міністрів. Засідати будемо і радитись. Не скажу з ким. Ой, які ж вони тяжкі ті економічні питання. Особливо зранку. А по телевізору знов говорять про акції та інвестиції. От я зараз відмотаю піврулона і буду думати. Які акції у які інвестиції вкладати. А потім будемо корегувати курс. Що нам долари, євро, юані, ієни. Ми зараз теж трохи під корегуємо здоров’я нашої економіки. Ну і де той ринковий регулятор, котрий має нас рятувати. Я маю на увазі холодильник. Там ніби лишилося півпляшки пива. Ато вона так тріщить, так тріщить. Та світова економіка. Що поробиш. Криза. І голова тріщить. І у горлі теж – криза. Фінансова система розвалюється. По швах. Треба робити термінові вливання. Ну звісно, в економіку.
Ну, і що тут у холодильнику? Пусто… Пива депозит випив вчора паразит. А шкода. Будемо шукати інвестиції в іншому місці. Треба щось вкладати в економіку, тобто, в холодильник. Бо ж усі тягнуть і тягнуть, а вкладати нікому. Бардак. Усюди бардак. А по телевізору експерти про бівалютний кошик сперечаються. А де у нас бівалютний кошик? Ага. Тут. Що у ньому є? Три шматочки хліба. А поруч листок. Певно, ЦеУ від центробанку. Так і є. Читаєм. «Картопля і котлети в мікрохвильовці. Пива нема». Я так і знав. Пива нема. Грошей у кишені теж. Хотів у кіоск за пивом збігати. Думаю, де би взяти мікрокредит. Ніхто не дає. Жінка гроші сховала. Ну про який ринок мікрокредитування можна тут говорити, коли навіть на пиво не вистачає.
Що, що? Пора рятувати економіку Греції та Ірландії? І Португалія – під знаком питання? Що ти кажеш? А мене хто рятувати буде? Бач, бо в них банки « тріщать », банківська система рухне. А у мене поки що банки не тріщать . Стоять. Літрові і трьохлітрові. Огірки та помідори. Хоча й мені, певно, треба «підірвати» свою банківську систему. Візьму і відкрию якусь банку. Бо огірочка якраз хочеться. У мене своя економіка. Мої банки не тріщать . Вони самоочищаються.
Поки я інвестував у надійне місце півбанки розсолу і огірків, експерт у телевізорі перейшов від цінних паперів до дорогоцінних металів. Нарешті згадали про перспективні вклади! Вище вчорашнього торгується золото. А я так і думав. Золото є золото. До речі, а де ж моє золото? Голова і два вуха. Взагалі про жінку забув. Буває. Добре, що моє золото ще зранку побігло на роботу. Добре, що я спав, а то воно би так торгувало язиком або било рекорди продажів. Як на минулому тижні – качалкою. А так поки що на моїй біржі – чистий спокій.

  

ФІГЛІ.

 

Щоб зі здоров’ям все було в порядку,
Потрібно всім частіш робить зарядку.
Тому у нас в сім’ї вже з понеділка
Щоранку на зарядці дві мобілки.

 * * *

Неправда, що блондинки сексуальніш. Це не так!
Скажу лиш по секрету, — це дурниці.
Моя он скільки раз вже фарбувалась так і так, -
Повір, нема ніякої різниці…

 * * *

 Забути щось для нього — це, як звичка,
Забув він борг віддать і подзвонити,
Банальну парасольку, рукавички
І те, що точно обіцяв женитись…

* * *

Ким будеш ти, ким хочеш потім стати?
В шофери йти, в артисти, в космонавти?
Як тільки дітки стануть підростати, —
Всі хочуть в олігархи й депутати.

* * *

Собі костюмчик жінка хоче недешевий,
Щоб вигляд в неї був, як в королеви.
Та чоловік надумав зекономити суттєво:
- Найкраще виглядаєш ти в костюмі Єви.

* * *

Один дивак, що мешкав у провулку,
Назвав свого кота чомусь Кастрюлька.
Чому ж його отак незвично звати?
Бо мурка довелося каструвати.

* * *

Козак лицем не вдарить у болото –
Такий девіз в житті у шефа є.
Ні разу п’яним не лежав під плотом,
Частіш лицем в салаті олів’є.

* * *

Наскільки дорогим і незабутнім
Для нього став той поцілунок біля парку,
Коли його старий «жигуль» у грудні
«Поцілував» у зад новеньку іномарку.

* * *

Все про футбол, гравців, футбольні гранди
Тепер цікавить жінку, як не дивно.
Вона вже навіть знає три команди:
«Шахтар», «Динамо» і «Бігом за пивом!»

 

ХТО І ЩО ЦІНУЄ?

У маршрутці в трьох бабусь — дебати про культуру,-
Винен хто, що не читають вже літературу?
І театр наш буде, певно, скоро вже вмирати,
Лиш комп’ютер діти хочуть, різні ігри грати.
Хто ж тепер читати буде повість чи сонета,
Як воно сидить до ночі в різних інтернетах.
А Мишко і Юра поруч знай собі регочуть:
Ну чого старі іще тут від малечі хочуть?
Чують бабці поруч сміх і нумо в них питати:
- Що із класики скажіть, ви любите читати?
Юра глянув на Мишка, затим подумав трохи:
-Я читаю тільки те, що треба на уроки.
Люблю Лесю Українку і Шевченка дуже,
Ще Франка ціную трохи, інше все байдуже.
Тут озвалась інша пані з критикою Юри:
-Не цінує наша молодь справжній скарб культури!
-Непогано, ніби, хлопче, так, як ти говориш,
А скажи, які ж ти любиш їхні кращі твори?
Щось подумав хлопець трохи і сказав їм Юра:
-Я портрети їх ціную. Ті, що на купюрах…

 

ЧАСОМ ХОЧЕТЬСЯ, ЯК ЛІПШЕ

У дворі машин, як гною, у вечірню пору.
На стоянку Гнат під’їхав, що з будинком поруч.
Місце тут знайти — раз плюнуть. Став хоч вже машину,
Але Гнат в житті рахує кожну копійчину.
Довго сторожа вмовляв той: — Виручи, як друга.
Потім буде могорич, та ще й плящина — друга.
Я віддячу, не обманю. Я не в тому віці.
Час від часу кинеш оком, чи стоїть на місці.
Сторож глянув на авто, а потім знов на Гната:
— Добре, став за сітку ззаду свого » агрегата «.
Цілий тиждень Гнат сміявсь зі сторожа — » балбеса «,
Доки якось не уздрів, що зняли всі колеса …
Гнат одразу, звісно, в крик: — Ви гляньте, що ся діє!
В білий день у вас під носом все крадуть злодії!
Сторож хитро так всміхнувся і примружив око.
- Часом хочеться, як ліпше, а вилазить боком…
Ви нам пляшку обіцяли й могорич, мужчина,
Щоб дивитись час від часу, чи стоїть машина.
То навіщо і до чого ті дурні розмови?
Про колеса, точно знаю, в нас не було мови.

 

НЕ ТАК

Сонце. Крим. Медовий місяць у Оксанки й Борі.
В них серця коханням повні. Очі, наче зорі.
У любов, як справжню казку, вірили обоє:
- Хочу, милий, щоби скоро нас було вже троє!
В канцелярії ж небесній хтось наплутав досить,
Бо не знали, що конкретно та Оксанка просить.
Все збулося, та не так, як мріяла Оксанка,-
Їх тепер є дійсно троє — він, вона й …КОХАНКА…

 

ЗА СКІЛЬКИ?

Приніс онук задачку діду:
— Послала мама, щоб спитать тебе,
Скажи, за скільки я заїду
Автом із пункту А до пункту Б?
Задумавсь дід над тим завданням,
Наморщив лоба і здвигнув плечем:
— Цікаве ставиш ти питання,
А що ще пише, що відомо ще?
В розмову врешті втрутивсь батько:
- Що значить скільки? Це як повезе.
За скільки скаже шофер-дядько,
За стільки, звісно, він і довезе…

 

ДОБРІ ЛІКИ

Владик вчора мамі пожалівся:
-Щось животик в мене розболівся.
Мама каже: — Може, з’їв щось, сину?
Треба швидко нам знайти причину.
Зараз я попрошу нашу Юльку,
Щоб знайшла тобі якусь пігулку.
- Це недобрі ліки, треба ліпші,
Он в бабусі Галі є добріші.
- Що ж за добрі ліки треба, Владку?
- Бабця вчора дала шоколадку.

 

ВИКРУТИЛАСЬ

В суботу рано – вранці, в центрі міста ,біля банку
Зустріла якось Люба давню подругу Світланку.
Почали, звісно, говорити про життя й новини.
Здоров’я, моду і погоду, про дітей і ціни.
- Була учора в бутіку. Новий відкривсь, до речі.
Нормальні ціни і повір -шикарні, класні речі.
Старались дуже продавці, замучились аж бідні.
Хвалили якість і красу, моделі,бренди різні.
Костюмів, суконь вибір там, що дійсно гріх жалітись.
Годину міряла усе, у що могла залізти.
- І що ти взяла гарне там? – спитала та Світланку.
- Незручно було йти ні з чим… То взяла в них рекламку.

 

ЧИСТА ПРАВДА

Наш сусід приніс «первак» і нам налляв по вінця:
— От вгадайте, звір який є символ українця?
Віл чи кінь, вівця чи пес, бджола чи сокіл, може?
Лис, ведмідь, кабан чи лев — годиться, дійсно, кожен.
Дід Іван, найстарший з нас, і, звісно, він мудріше:
— Я б казав, що краще буде вибрати щось інше.
Нашим символом, шановні, жаба бути мусить.
Тільки щось в сусіда ліпше — інших жаба дусить.

 

 

стихи и проза                                               январь 2012 

фото прикол «ДОСТАВКА СУШИ ОТ ЯНУКОВИЧА»

Дмитрий 

«Доставка суши от Януковича»

 Доставка суши от Януковича 

Доставка суши от Януковича!

Опять Харьков отличился. Фото, сделанное из салона автомобиля, прислал нам Дмитрий. Спасибо!

А вообще, при смене рекламы на щитах часто происходят забавные ситуации.

Вот, например, как Виктор Янукович соседствовал с пивом… 

Виктор Янукович в Хате.

Прикольная  картинка «Доставка суши от Януковича». 

фото приколы                        январь 2012

заметка «Моє дружнєє посланіє!»

Валько Безрук

Моє дружнєє посланіє! 

Добробуту у хатi!

Побачив вiдео “Дежурный по стране” з М.М. Жванецьким, думав виключити на десятiй хвилинi. Але щось дзьобнуло у макітрi i додивився передачу до кiнця. Мабуть даремно, бо знов роззудiлося плече, вимагаючи взяти олiвця та накидати на папiр тезiси листа до тих, хто завiтає у хату, розвинутий варiант, якого ви i бачите на екранi свого монiторy.
 Перше враження, що однi “властители дум” критикують iнших, таких самих “властителей”. I прийоми старi як ганчiрка, котра не годиться навiть підв’язувати помiдори: один ставить питання, яке може, не дай бо, прийти у голову самостiйно та критично думаючої людини, а iнший професійно заболтує аудіторію, не надаючи, саме, вiдповiдi. Tа це, з мого боку, така сама болтологiя. Перехожу саме до “розбору польотiв”. Для цього, в першу чергу, зупинюсь на опусi про морякiв, бо знаю це життя не з чуток, потiм ми з вами зробимо пару крокiв назад, до початку передачi i закiнчимо ми разом з Мiхал Мiхаличем. Вибачаюсь, я трохи пiзнiше, бо все ж розмiрковую над сказаним ним.
В тi часи дiйсно було важко пiти до загранплавання, перевiряли до третього-четвертого колiна. Та все ж описаний Жванецьким шлях був, в першу чергу, не для спецiалiстiв, а для буфетчикiв-ларьочникiв та перших помiчникiв ( ними ставали зачастiше тi, хто був геть зовсiм нульовим у справi, але мав язиковi прихильності). Повторюсь, в першу чергу, бо рiзне бувало. Але дiйсний спецюган мiг піти в море не пiдсіджуючи і не підставляючи нiкого. I з товарами забугорними, “как последний ханыга с высшим судоводительским образованием (точно тiльки не вони)” нiхто не стояв, все розлiталось по знайомим, знайомим знайомих и т.д. чи по комiссiонках. Я вже не кажу за такi дрiбницi, як те що в Ciнгапурi, хоч це i китайский сателiт у минулому, дешевий магазин для наших мореманiв був у iндусiв. Нi, все ж сказав. Але це дiйсно дрiбницi.
Зробимо перший обiцяний крок назад до початку. А саме оглянемо монолог “Что делать? Значит так и будем жить!”
На все бiльше стискаючую петлю-удавку головний “герой” вiдповiдає: “Что делать? Значит так и будем жить!” ““ЩАС, ЩАС будет очень хорошая фраза…(навмисно пропускаю, хороша фраза саме слідуюча). Как говорил, так и жил. Намного дольше и намного лучше других”. Ай да красиво, гарно-то як! Але тiльки два питання: Хто той “герой” що говорить? А чи не прогамує те, що вiн говорит, на психологiю “умудренного терпилы”? Самi мiркуйте.
Другий крок до гори. О, це взагалi моЩЩА. “Родина-мать VS Родина- ребенок”. Перегляньте самi. Тут самi питання. “Народ не владеет познаниями из области литературы и искусства,.. ждет чтобы царь подсобил”. А хто цар? А що за літературу зараз друкують? А кому службу служать головні редактори всіляких виданнь? Хто бiльш за всiх “пытается свалить и уезжают от сюда и живут там хорошо”?.. “Значит родин(К)у можно выбрать!(???)” (Слухаєм інтонацію, дивимось на жести, інтуічим). Хто так бiльш за всiх розмiрковує? Хто частіше за всiх вибирає Батьківщину? Он, “скорее, назвал бы ее ребенком…когда создаешь родину для себя – то что мы должны сейчас делать… (далі про любовь, як американцы люблять свою і котрих їх батьківщина захищає(???))”. Хто ці ми, для кого себе? “Родина как ребенок, которого надо вырастить” — начебто вiрно, але знов самi запитання. Ми не американцi. У нас з вами є своя історiя, i вона зовсiм вiдрiзняєтся від тої, що втулумачували в нашi голови в школах та массмедiями. Де надрукованi iсторичнi труди Л.Н. Гумiльова чи М. В. Ломоносова, котрий макнув Шльоцера, з його “норманськой теорієй”, у багно його ж писанини? Хоч є i бiльш надійні джерела, про це пізніше, як будемо експерементувати. Погодьтеся, якщо людина буде знати, що в неї були не тупі людожери, а славетнi пращури – то в неї є можливiсть замислитись: хто вона, чому так живе i для чого. В кожен вік змінюются приблизно п’ять поколінь, тобто навіть часи християнства були протягом всього десь п’ятисот поколінь. А скільки часу людина живе на Землі, хоч і із “офіційних” джерел? І хто згадає нині, що був такий князь київський Святослав і, що там за каганат він розбив? А хто згадає П.А.Столипіна з його: «Народ, не имеющий национального самосознания — есть навоз, на котором произрастают другие народы». Замислитесь на хвилиночку, любi друзi, що кожен з вас є вершина величезної піраміди: у кожного батько й мати, у кожного з них теж по батькові і матері , і далі, і далі — геометрична прогресія. І що, хтось вважає що він сам по собі вилупився? А як же генна інформація чи як раніше говорили родова пам’ять?
Хтось подумає: “Ось ще розумник знайшовся “,- але то не так. Багато з вас є набагато розумніші за мене, але ви про це ще не дізнались. Просто я зробив дві речі. Про них трiшки пізніше. Для дівчат я вже запропонував експерімент з відродження родової пам’яті, коли обговорювали шарж-карикатуру Валерія Щербакана “Александр Лукашенко” і вчинки прихильниць “FEMEN”, не буду повторюватись. Ось який експерімент з того ж відродження родової пам’яті я пропоную чоловікам. Це ті дві речі що були зроблені мною, і котрі я бажаю вам, чоловіки, зробити в наступному році.
Перша — це сісти на коня. Не на авто, а на справжнього живого і міцного, в котрого очі в темряві, як блисне на них світло, перетворюються на бездонні кришталеві яблука. Рись нагадає про всі застарілі травми та покаже слабкі місця, але ж якщо не відступитесь і дійдете до того, що зможете піднять коня y галоп, щоб аж вітер свищав у вухах, тоді щось прийде до вас, безумовно. Тут не швидкість важлива, її можна відчути і на мотоциклі, важливо злитися з твариною, яку наші далекі прaщури приручили однією із перших.
Друга – це кузня. Подивитися на труд коваля, а краще прийняти в ньому участь. Розумію в наш час знайти кузню не просто, так візьміть дріт чи гвіздок якийсь розігріте його до червона, більш не вийде, на вашій газовій конфорці, і розплющіть його молотком на якійсь залізяці.
Може хтось скаже чи подумає, що сердешний з глузду з’їхав і все це не про наш час, то я нагадаю, що ці дві речі в науковій літературі називаються ІНІЦІАЦІЯ. Значення цього слова, хто забув, самі пошукайте. Після неї трошки очі розлупляються, а далі все від вас залежить. Древні Образи живуть в нас незалежно віримо ми в них чи ні, освідомлюємо їх чи ні. А про мої міркування вище, то перечитайте звернення до нас Тараса Григоровича Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”.
Ось ми і підійшли до закінчення передачі «Дежурный по стране» і “концу света” в інтерпритації Міхал Міхалича: “Будем продолжать эту же передачу, но уже на том свете”. Не вийде. Кінець “світу” безумовно буде, але це буде “кінець світу” тотальної брехні, запудрювання мізків та всіляких програмувань Людей. Не хвилюйтесь і не бійтеся нічого, любі друзі, бо будуть намагатися різними засобами нав’язувати і підтримувати в нас всілякі жахи, все як в старовинній казці про джина, який ставав тим більше, чим більше його боялись, а як перестали трястися від жаху та розсміялися йому в обличчя, то він і перетворився на те, що він є насправді – на мильний пузир. Кажу вам, що знаю точно, людина — то не є кусень м’яса та кісток . Наша спільна думка має незбориму силу! Чи нам розповідають медіа, які там болячки переслідують янукотимотигоценюковічей? Чи ви вважаєте, що в них міцне здоров’я і все гаразд у родинах – то ви дійсно забагато дивитесь телевізор. Але перед усім треба роззяпити очі.
Саме прокинутись , мої дорогі земляки, та відкрити очі я і бажаю нам і росіянам, і білорусам в наступному році. А далі побачимо, як привабити добробут в наші оселі. Та і приваблювати не буде потрібно – сам завітає.
Малюючий як може для вас, Валько Безрук.
P.S. Гадали все? Не вгадали! “ЩАС, ЩАС будет очень хорошая фраза”: Коли я слухаю когось, перед тим як видати емоцію, я уважно слухаю і дивлюсь: про що він говоре, для чого говорить, як говорить і хто говорить. Зануда, тому що. 

Валентин Безрук. 29.12.11

все стихи и проза                               декабрь 2011

Тексти СМС привітання з Новим Роком 2012. З роком Дракона.

З новим роком! 

Тексти СМС привітання з Новим Роком 2012.

З роком Дракона.

 

Хай здійснює бажання рік Новий,
Здоров’я прибавляє,
З чудовим святом, радості і мрій
Я щиро і сердечно Вас вітаю!

 

Вітаємо З НОВИМ РОКОМ І РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
Бажаємо щоб у банку і в кишені були гривні і зелені,
Щоб був успіх і зростання, були сили для кохання!!!

 

З Новим роком!
З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
Усміх, радість і кохання,
Хай здійсняться всі бажання!

 

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,
Здоров’я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою хай завітає,
Щастям безмежним Вас благословляє!

 

Хай буде Новий Рік
Схожий на диво,
Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!
Щоб здійснилися задуми і мрії,
І щастям повнились надії!

 

Хай днів різдвяно-новорічних
Не змарновано буде й секунди!
І щастя вогні, розпалені в січні,
Хай горять до наступного грудня!

 

З Новим Роком в добрий час
Дід Мороз іде до нас,
А до тебе хай завітає
З тим що серце забажає,
Хай принесе тобі у хату,
Щастя й радості багато
Хай здоров’я повний міх
Покладе на твій поріг!

 

У ніч Новорічну,
У вечір Різдвяний
Збере нас до себе
Ялинка духмяна.
Підіймемо келих
В цім дружньому колі
За щастя, за успіх,
За кращую долю!

 

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік -
З ним сердечно усіх вас вітаю
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!

 

Хай тобі в новому році
Добре спиться і на боці,
Й горілиць, і носом вниз,
Й в гостях, і вдома — скрізь.
Хай тобі насняться гроші
Й начальники хороші.
Хай насниться найсолодше,
Й не раз, не два — щоночі.
Але щастя — хай не сниться,
А шкребе тебе по спинці.

 

Сію, сію, посіваю,
З Hовим роком вас вітаю,
Hе на рік, не на два,
А на многії літа!

 

Гілками ялинки Вас я вітаю,
Як білі сніжинки в казковому сні.
Хай щастя і радість Вас зустрічають,
Як ніч Новорічну бенгальські вогні!!!

 

Медики стверджують: 5 чарок горілки знижують ризик погано зустріти Новий рік удвічі.

 

Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає.
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться!
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!

 

Бажаю від серця, що можу бажати.
Щоб лихо минуло, пішло в забуття,
Щоб горя тобі не зазнати.
Щоб завжди в обличчі світилась краса.
Хороших друзів, веселих днів.
Взаємних, щирих почуттів,
Успіхів на кожному кроці -
Тобі бажаю у Новому Році!

 

Знов на землю падає сніг
Знову радість усіх зустрічає
Знов святкуємо ми Новий рік З чим сердечно усіх нас вітаю!

 

Щастя безмежного в році новому,
миру і радості вашому дому!
Хай вам майбутнє дарує надію
і хай збуваються всі ваши мрії!

 

 

 

Хай же рік Новий крилатий
Принесе вам щастя в хату,
Щоб здоров’я вирувало
І ніколи не кульгало.
Щоб у мирі вам жилося
Все задумане збулося.

 

З Новим роком роком добрі люди! Сподіваюсь з вами буде запашна, смачна хлібина, щастям сповнена година, сіль жадана на столі, лад і спокій на землі!

 

Щоб ви міряли гривні мискою,
А діточок своїх — колискою,
Щоб кожна жона цвіла, як весна,
А кожен чоловік аби жив 100 літ!
Будьте веселі й багаті, як осінь на прикарпатті, будьте такі здорові як зима у Чорногорі. Тай випийте повну чарку за щастя, здоров’я!

 

Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає.

Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться!
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!

 

Хай любові цілий міх принесе Вам Новий рік, Хай біда проходить боком , з Новим щастям з Новим роком!

 

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
А не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

 

Миру у світі, здоров’я у хаті й гарну жінку у кроваті.

 

-Багато хто подейкує, що я не вмію розмовляти українською мовою.
-То НАХІБА це казати!!!
-З новим ГОДОМ!!!

 

Щоб Дід Мороз, червоний ніс, купу долларів приніс. Рахунок в банку щоб відкрив з грошима диво сотворив. І цілий рік, щоб на дурняк пити пиво і коньяк! Хай перетворить щедрий гном твій холодильник в гастроном!З НОВИМ РОКОМ!

 

Хай Новий Рік і білий сніг принесе тобі лиш радість і сміх.

 

 

Новий рік у Хаті!

усі вірші та проза                               грудень 2011