Кум та кума, кумівство. В Україні такі відносини між людьми як «кумівство» з давніх давен дуже поважаються. Кума- це краща подруга, кум — це побратим, товариш, кращий «корєш». Недарма в українській культурі чимало є веселих пісень, казок, гуморесок на цю тему. А що буде, якщо українець візьме собі за кума цигана? Про це знає
Сашко Лірник. Кум циган. Казка про те, як циган косив
А Павло Глазовий в циклі гуморесок «куміада» розповідав нам веселі історії, що траплялися з ним і з його кумом у період радянських часів. Конкретно ця гумореска, «Як ми з кумом дикарями були», весело інформує сучасних читачів, Читать далее →
В Рождество дама к себе чёрта пригласила. На почётном месте дорогого гостя усадила. Самогон, очень вкусная на столе стоит еда. Чёрт не пара, но для дружбы вовсе не беда. Читать далее →
Люда довго приміряє гарні речі модні, Треба йти із чоловіком на бенкет сьогодні. Чепуриться, звісно, жінка, певно, дві години, Там же буде в ресторані точно півродини. Вася думає вже зранку, скільки грошей нести. Ледь не злий, бо сухо в горлі й трохи тиснуть мешти. Врешті-решт пішли обоє на оту забаву, Привітали свата Мішу, сваху Ярославу. Потім сіли всі за стіл. Щоб голод придурити. А жінкам не дай наїстись,- дай наговоритись. Доки Вася ще не встиг очей собі залити, Стала Люда чоловіка всій рідні хвалити: - Вася майже ідеальний, не скупий, до речі. Він мені завжди купує досить гарні речі. Я ж не прошу щось від Гуччі, від Діор чи Прада. Хай своє, гарненьке, рідне. Буду тільки рада. Чи спідничку, чи костюмчик, чи взуття хороше. Словом, треба, чоловіче, певну суму грошей. Вася лиш бубнів під ніс: — Та де ж тих грошей взяти? Але жінці при родині мусів обіцяти. Та розквітла, наче пава. І щаслива просто. Вася мовчки їв і пив. Хоча «кипів» від злості. - От як вміє підбрехатись. Так старалась, бідна. Щось новеньке їй купи. Своє, гарненьке, рідне… Вдома знов ту саму пісню чути від дружини: - Треба, любий, прикупити трохи одежини. День чи два ще Вася думав про обновку Люди: - Хоче щось нове та рідне, то нехай вже буде! Через тиждень все ж призналась Люда якось свасі: - Щось новеньке? Звісно, маю. Он, синяк від Васі…
