Экранизация повести Николая Гоголя из серии «Вечера на хуторе близ Диканьки». Помню в детстве впервые услышала от друзей, что фильм «Вий»- советский фильм ужасов, где философ-бурсак Хома Брут вступил в неравный бой с нечистой силой, ведьмой и панночкой в одном лице, которая оказалась дочерью козацкого сотника. Дети говорили что «Вий» смотреть страшно, так как ночью могут кошмары присниться. Сейчас эти ужастики в фильме «Вий» не кажутся такими «страшными», но фильм впечатляет даже сейчас. Наталья Варлей- самая красивая панночка, которую довелось видеть. Кстати, не прилично говорить о возрасте женщины, но прошло с 1967 г сами знаете сколько лет, а Наталья Варлей выглядит сейчас сногшибательно, почти не изменилась. Интересно, почему?
Розумієте, я недавно в інтернеті познайомилась із двома іноземцями. І вирішила кардинально змінити своє життя. Коротше кажучи, це мій шанс. І я ні перед чим не зупинюся, щоби влаштувати своє особисте життя і стати щасливою. Я учора майже годину провела перед дзеркалом і зрозуміла, що без вашої допомоги не обійтись. Ні обличчя, ні фігура мене не задовольняють. Тому я вирішила. Будемо міняти все. Кардинально. Лице хочу більш видовжене. Очі більш виразніші. Зморшки ось тут і тут прибираєм. Губи збільшуємо. Вуха теж, напевне, треба або ховати під зачіску, або щось робити. Бо надто відтопирені. Ніс теж трохи підкорегуємо. Хочу більш прямий, коротший. Я маю бути красива, як лялька. Ви мене розумієте. Підборіддя тут і тут збоку підтягуємо. Переходимо до грудей. Хочу, щоб у мене такі гарні були класні красиві груди. Бо взагалі не маю що показати. А груди мають бути моєю візитною карткою. А то хтось із них гляне на фото і скаже, що я груди вдома забула. Живіт і бедра теж корегуємо. Тут більше, тут лишаємо. А тут підтягуємо. Оці ребра, певно, заберем, щоби талія була більш виразніша. З ногами теж треба щось придумати, а то вони у мене трохи криві. Бажано їх видовжити, щоби я була візуально вищою. Ніби все. Самій не віриться, що я можу бути такою красивою. Ну і нащо платити купу грошей. Бігати по косметологах і пластичних хірургах, якщо є комп’ютер. Ну що би я робила без фотошопа? Друкуєм!
Школа.
Знову мене до школи викликають. Я й не знаю, що вже там Ігорко міг витворити . Класна керівничка каже, що у неї вже нервів не вистачає. А у мене що нерви залізні? Я вже на тих вчителів дивитися не можу. Чуть що і давай батька в школу. Я скоро в школу щотижня, як на роботу ходити буду. Обнагліли вчителі. Самі не знають, що хочуть. Дітей мучать і батьків нервують. Але нічого. Я їх потрохи сам перевиховувати буду. Нехай знають. Я сам кого хочеш навчу. Школа називається … Сказала директриса: « Без батька не приходь! ». Ну мій Ігорко мусів її послухатись і тиждень не ходив до школи. А я не маю часу. Завтра знову йду до хімічки. Бачу,що не заспокоїлася. Минулого разу кричала, що синок не знає елементарного. Навіть найпростішого. По формулі не може визначити чи то сіль, чи оксид, чи спирт. А я їй кажу: а ви можете визначити? І як дихну на неї своїм перегаром. Ану скажіть , що я пив? Вона ледве на ногах встояла. А потім каже: «Як що, горілку». А от і неправда! Спочатку горілку, потім самогонку, а потім ще й літру пива. Сама нехай навчиться визначати компоненти. Ну, назвав Ігорко Сидоренка свинею. Значить, було за що. У нього тато — свиня. Як його ще назвати, якщо позичив у мене 20 гривень і вже 2 роки не віддає. Чекає поки забуду. А я не такий! Географічка каже, що малий карти не знає. Та він в карти майже професіонал. Із шести років дурня лупить. І майже не програє. То правда , що фізику не любить. Зате з фізкультури у нього ого-го. Не знаю за скільки бігає стометрівку. А от за пивом зганяє в сім секунд. Тільки свисну. Одна нога тут, друга там. Гривня твоя. Так не повірите. За три хвилини пиво на столі. А знаєте, який він футболіст? Талантище! У нас майстри вищої ліги з центра поля у порожні ворота не попадуть. А він на спір з 20-ти метрів у відкрите вікно директорського кабінету вцілив! Молодчина. Правда, з третього разу, але попав. Ну, не знає Ігорко, що таке бісектриса. А воно йому треба? Я сам не знаю. Але думаю, що це, певно, секретарка директриси. Що кажете? Постійно малює? Так це добре. Це, певно, талант. Може відомим художником стане? А може вчителька малювання була хороша. Я її пам’ятаю. Хоча теж жалілася, що Ігорко їй хамить. А сама не знає, що хоче. Спитала чим статуя відрізняється від бюста. Ну, він і сказав їй, що розміром. А вона пристала, каже уточни. Ну, Ігорко не промах. Він і уточнив. Каже, якщо брати так на око, то у вас другий розмір бюста. Так вона у нього крейдою запустила. А за що питається. Він же правду сказав. А те, що добре малює, може колись і пригодиться. Он недавно сусідського Гриця так розмалював, що той вже тиждень з дому не виходить. Каже, було за що. Математичка он пристала, що він табличку множення слабо знає. А я кажу, головне, щоб він табличку ділення знав, бо без того не проживе. Тут, іще географічка починає нерви тріпати. Молода, але вже думає, що дуже розумна. Каже, питала Ігора про раси, а він повний нуль. Не знає,чого в одного шкіра чорна, в другого – жовта, а в третього – червона. Я аж закипів. Бачу, що на мій червоний шинобель натякає. Думає, що я алканавт. А я не такий. Я їй так тихо, делікатно кажу: «Пані, яка буде шкіра жовта, червона чи синя залежить тільки від того, що я візьму у руки – ремінь чи тріпачку». І все. Більше вона до мене не підходила. Каже йому мовничка: розбери речення. От ніби дурниця, а не може. А от мотоцикла за півдня так розібрав, що майстер потім ледве склав. Ну, не до того він, не до того. А математичка мене взагалі дивує. Дала завдання знайти квадратний корінь. Ну то взагалі ідіотизм! Я ту математичку запхав би на місяць в село до цьотки Ганьки на буряки. Хай собі там шукає квадратні корені із сапкою у позі рака. Із класною керівничкою взагалі не можу спокійно говорити. Я їй одне, а вона мені друге. Постійно, каже,проблеми з дисципліною. А вона що хотіла? Він же хлопець. А ще каже, що Ігорко не знає, хто такий Гай Юрій Цезар. Та звідки він буде знати, якщо хлопець того Гая в очі не бачив. Я би й сам не знав, якби не робив з ним. Знаю. Гай Юра, старший такий. Слюсарем робив у локомотивному депо. Питаю, нащо йому знати того Гая, а вона лиш очима кліпає. Думає, що я дурень. А я не такий.
Мабуть пройшли ті часи, коли на Щедрий вечір, Старий Новий рік відкривши двері, ми наражалися на рисову чи пшоняну атаку горе-посівальників: «Сію вію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!» і далі «получи фашист гранату!» рис проміж очі і давай гроші, господарю!)). Для посівальників і для всіх, хто любить народні традиції, зібрала в інтернеті деякі віншування:
Віншування Щедрий вечір та віншування на Старий Новий рік. “Сію-вію-посіваю”. “Засівалки”.
Щедрик добрий, Я не згірший, Дайте млинця, Котрий більший! Що щедрушка, То пампушка, Що й щедреник, То й вареник.
* * *
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я. А пан, як господар. Господиня, як калина. А діточки, як квіточки. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
* * *
Щедрик-ведрик, Дай вареник, Щедрик-ведрик, Сивий веприк. Із колосочка - Жита мисочка, Із снопочка - Ціла бочка. Мені — млинець, Грудочка кашки, Пару яєць.
* * *
У нашій криниці Плавають синиці. А ви, молодиці, Печіть паляниці, З печі виймайте, Нам по пиріжку дайте. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! А за сим словом будь же нам здоров, Можний паноньку, господареньку, Не сам з собою, з господинею, З господинею та й з діточками. Віншуємо ж тя щастям, здоров’ям, Щастям, здоров’ям та й новим роком, А й новим роком та й довгим віком!
* * *
Ой, господар, господарочку, Пусти в хату Меланочку, Меланочка чисто ходить, Нічого в хаті не пошкодить. Як пошкодить, то помиє, Їсти зварить та й накриє. Добрий вечір!
* * *
Щедрик-ведрик, Толя й Петрик Стежку торують, Ходять-мандрують, Людям бажають Щастя-врожаю.
* * *
Я малий пахолок Родився у вівторок, Хрестився в четвер, Знаю як тепер. У середу рано До школи оддано… Я іду та й плачу, Стежечки не бачу, Очиці протираю - Зі святом вітаю!
Щедрівонька щедрувала, під віконце підбігала, Що ти, тітко, напекла, Винось нам до вікна. Що ти, дядьку, нам напік, Винось нам аж на тік. Мати казала, щоб дали сала, Батько сварився, щоб не барився.
* * *
Сію, сію, засіваю, З Новим роком вас вітаю! На той новий рік, Щоб вродило краще, Ніж торік!
* * *
Сієм, вієм, посіваєм Сієм, вієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм На щастя, на здоров’я На Новий рік! Щоб вам вродило краще, ніж торік. Коноплі під стелю, А льон до коліна, Щоб вам, господарі, Голова не боліла!
* * *
Щастя, здоров’я господарю бажаємо Щастя, здоров’я господарю бажаємо. Щедрий вечір, хато-світлице, Сійся-родися, житечко, пшениця! Сію, вію, посіваю, З Новим роком вас вітаю.
* * *
Сію, сію, засіваю Сію, сію, засіваю, Вашу хату не минаю, З Новим роком йду до хати, Щось вам маю віншувати: Щоб діти всі здорові, Їли кашу всі готові, Щоб вам була з них потіха. А нам грошей з півміха!
* * *
Сійся, родися, Жито, пшениця, Горох, чечевиця, І всяка пашниця, Внизу корениста, Зверху колосиста, Щоб на майбутній рік Було більше, ніж торік. Щоб всього було доволі І в коморі, і на полі. Сію, сію, посіваю, З Новим роком Поздоровляю!
* * *
Сію-вію-посіваю, З Новим Роком Вас вітаю! Сію щедро із долоні, По долівці по ослоні Засіваю Вашу Xату Будьте радісні й багаті. Сію густо, перехресно, На добробут Людям Чесним, Промовляю з кожним кроком: З Новим Щастям з Новим Роком!
* * *
Сієм, сієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм! Сієм зерном ваговитим Добрим людям працьовитим, Не з сівалок, а з долоні, По долівці, по ослоні, Посіваєм в кожній хаті, Будьте радісні, багаті. Сієм густо, перехрестям На добробут людям чесним. Промовляєм з кожним кроком, З новим щастям, з Новим роком!
* * *
Сійся родися жито пшениця, На щастя, на здоров’я, на Новий рік, Щоб Вам вродило, краще ніж вторік. У полі зерном, у дома добром, В печі пирогами, на столі хлібами, Хай буде Ваша хата, радістю багата, Хай славиться добром, медом, пивом і вином, Хорошими пирогами та щасливими піснями, І хай сіяє Вам невступно Христова зірка шестикутна, І хай сіяє Вам щоднини Наша славна Україна!
* * *
Сійся, родися, Жито, пшениця, Горох, чечевиця, І всяка пашниця, Внизу корениста, Зверху колосиста, Щоб на майбутній рік Було більше, ніж торік. Щоб всього було доволі І в коморі, і на полі. Сію, сію, посіваю, З Новим роком Поздоровляю!
* * *
На щастя, на здоров’я, на той Новий рік Ледве я торбу до вас приволік. А в тій торбі ясні зорі, Щоб вам родила пшениченька в полі. А в тій торбині місяць ясненький, Щоб на вашім столі хліб був біленький. А в тій торбині листячко з дуба, Була би здорова родинонька люба. Все з тої торбини я висипаю, В торбу покласти гарненько прохаю: Кільце ковбаски, кавальчик сала, Пампух, горішки, яблучок пару, Можна ще дати меду горнятко, Щоб вінчування йшло цілий рік гладко. Не будьте скупі, господароньку, На другий рік вернусь з повнов торбоньков.
* * * Віншування на Іордан, Водохреще
Ісус Христос охрестився у річці Йордані, Він крокує нині світом у славі і шані. Дай, Боже, вам і нам, місту і селу, І кожному двору, як нині, так і в рік, І від року в рік, і на цілий вік Щастя і достатку, щоб не було упадку Ні в хаті, ні в стайні, ні в вашій родині.
Коляда у розпалі, мої дорогі друзі, з чим я Вас всіх вітаю!
І як добре, що у нас з Вами є інтернет, ми маємо змогу обмінюватись інформацією, ділитись враженнями та поглядами на життя. Україна велика і в різних куточках по-різному святкують Різдвяні свята, колядують, віншують. Гарно було б не забути наші традиції, показати це «наше», притаманне тій, чи іншій місцевості, хоча б тут, в інтернеті і передати нашим дітям. Залишайте Ваші колядки, віншування у коментарях, це насправді цікаво і важливо для всіх нас.
На порозі свято Маланки, Василя. На Маланки святкуємо Щедрий вечір, з щедрою кутею, без пісних страв, а на Василя — зустрічаємо Новий рік по старому стилю.
Щедрування, на відміну від колядування, майже не зазнало впливу Християнської церкви. Це народне свято, в якому дуже багато елементів народної творчості та українського фольклору. В українських щедрівках найбільше відчувається національний колорит та менталітет українського народу.
Смислова ознака слова щедрування, про що написано у Вікіпедії — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
Ось деякі колядки, щедрування до Маланки та Старого Нового року, які слід виконувати на Щедрий вечір:
Ой летіла сива зозулечка. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
У першому — красне сонце, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
У другому — ясен місяць, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
А в третьому — дрібні зірки, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць — пан господар, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце — жона його, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки — його дітки, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Та й почала щебетати, Ґазду з хати викликати. - Вийди, вийди, ґаздо, з хати, Маєш радість коло хати. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Вже приходить Меланочка. Меланочка з Коломиї Лагу мастить, припіч миє. Лагу мастить, припіч миє, Їсти зварить, ще й накриє. Зварить їсти та нап’ється, Та до міста поведеться. Меланочка в місті пила, Сухий фартух замочила. Повій, вітре буйнесенький, Суши фартух тонесенький. Меланочка наша, наша Та спіймала в руки пташа. Співаючи, заблудилась, В чистім полі загубилась.
***
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Там господар, як виноград,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Господиня, як калина,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
А діточки, як квіточки.
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Там Уляночка сад садила,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Сад поливала да й промовляла:
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Рости, саде, вищий мене,
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!
Рости, саде, кращий мене!
***
Щедрик, щедрик, щедрівочко, Йди з хати до хати Добрих друзів добрим словом — Серцем привітати. Пироги, вилазьте з печі, Наливайтесь, вина. Добрий вечір, щедрий вечір, Мати Україна.
Килим, килим, веселочко, Клич гостей в оселі, І співанкою гучною Піднімись до стелі. Стали в парі, стали в парі Стрілочки-сестриці. Вище чари, повні чари. Чари-чарівниці.
Вітер басом, вітер басом, А скрипками — хуга. Бубон місяця нагрівся Від пруга до пруга. Сніговиця білолиця І Мороз червоний — Руки в боки й вихилясом — Аж регочуть гони.
Хто там, хто там в шибку стука? Може, гість далекий? Може, змерзли біля вікон Молоді смереки — То щедрівка-мандрівочка Йде з хати до хати… Добрий вечір, щедрий вечір, Україно-мати.
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: - Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.
***
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
А я знаю, що він дома
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
Сидить же він в кінці столу
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
А на йому шуба люба
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
На шубі-любі поясочок.
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
На поясочку чиндокора
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
На чиндокорі калиточка
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
А в калиточці сім сеєжечок
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
Сьому-тому по сеєжечку
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
А нам, діткам, по пиріжечку!
Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я
***
Ой устань, не спи, господаречку Ой устань, не спи, господаречку, Утвори ж на двір нам воротечка: Гонимо тобі стадо воликів, Тоті волики все голубії, На них яремці все золотії.
Ой устань, не спи, гоподаречку, Утвори ж на двір нам воротечка: Гонимо тобі стадо коників, Тоті коники все воронії, На них сідельця все золотії.
Ой устань, не спи, господаречку, Утвори ж на двір нам воротечка: Гонимо тобі стадо коровок, Тоті коровки все бокутськії, Під ними бички все прянистії.
Ой устань, не спи, господаречку, Утвори ж на двір нам воротечка: Гонимо тобі турму овечок, Тоті овечки все беркатії, Під ними ярки все біленькії.
Фучжоу, або Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди.
Один з найкращих українських фільмів, відзнятий у 1993 році на кіностудії ім. О. Довженка.
Режисер Михайло Іллєнко. У ролях: Тарас Денисенко, Іванна Іллєнко, Валентин Троцюк, Богдан Ступка, Галина Сулима, Богдан Бенюк, Наталія Розкокоха.
Сюжет: Дії фільму розгортаються у Придніпровських містечках й селах в Україні, узбережжі Флориди і Бермудському трикутнику . Українця Ореста, пращури якого колись емігрували за океан, вітром стихії закидає в українське село. Кохання, фантазія, історія українського народу, усе це переплелося в сюжеті фільма «Фучжоу». Отже, дивімося фільм «Фучжоу» онлайн, враження від фільму залишаємо в коментарях.
Якби ви знали, як то тяжко часом вибирати подарунки. Думаєш, думаєш, аж голова пухне. Не то, що колись. Положив гроші у конверт — і ніяких клопотів. А то ходи півдня, вибирай. Друзі кажуть, що подарунок має бути з натяком, жінка каже, що має бути корисним, необхідним. Сусід каже, що подарунок має бути оригінальним . А ще краще — ефектним. Он, як у Васі . Купив жінці гарну книжку «Як економити гроші». Вже через пару тижнів і він, і жінка, і всі ми відчули, що після такого подарунка, ефект просто грандіозний! Вася навіть на лиці змінився. Каже : — Зарплати не бачу, бо її отримує замість мене жінка. На роботу і з роботи ходжу пішки, кинув пити, курити і схуд на п’ять кіло. — Ага. Я минулого року теж із подарунком цілий тиждень мучився. А потім підійшов до жінки і кажу їй: — Так і так. Ти хоч натякни, що ж ти хочеш. А вона на мене глянула, трохи подумала і каже: — Ти бачиш, які у мене чудові рожеві вушка, красива шия і гарні руки. От і придумай щось гарне, корисне і обов’язково необхідне для жінки. Звичайно, дороге . Та після такого натяку тут і дурному ясно. Відразу пішов і вибрав їй гарне туалетне мило. Не просте, а дороге! — Ти знаєш, наша бухгалтерша каже, що подарунок має бути тематичним. – Це як ? — Ну, коротше кажучи, в «тєму». От, наприклад, перед Новим роком вона сказала чоловіку : — Так і так, тепер буде рік Кролика. Купи мені шубу із кролика. Він купив. — Слухай, а коли буде рік Козла, то вона, певно, скаже: «Милий, купи мені шубку із козлика» ? — Ні . Ти знаєш, я теж так подумав і її спитав. Ти знаєш, що вона сказала? У рік Козла вона своєму дорогому планує купити великі роги! Моя теж мене кожен день «довбала». Де мій подарунок, де мій подарунок? Купив їй квіти, ланцюжок купив. А вона все-одно щодня на мозок «капає». Шубу хоче і все тут. Ще й не просту, а з якогось козла. Ну де я буду таку шубу шукати? А тут мені ,розумієш, пощастило. Підвернулася якраз така шуба із козла. До речі, недорого, майже нова і майже на халяву. Приношу жінці. Думаю, зараз вона мене на руках буде носити за таку шубу. А та в крик: — Ти що купив? Ти що не бачиш, що вона завелика та ще й чоловіча. Кажу: — Зате із козла, ти ж сама хотіла. Точно, точно, мені хлопці гарантію дали. Питає: — Які хлопці? — Та підійшли вчора ввечері біля ресторану. Кажуть, візьми, шеф. Шуба – свіжак. Тільки-но з одного козла зняли. Питаю, з козла? Кажуть: 100 процентів! А жінка що? А жінка каже, що я повний лох і дурень. От тобі й подарунок!..
На заметку: ищете квалифицированного бухгалтера для своего предприятия? Обратитесь на сайт ellen.in.ua, где представлен полный спектр бухгалтерских услуг в Киеве.
Обрадував.
— Алло, Васильович, то Міша. Я тебе обрадую! З тебе могорич. Я знайшов таку, як ти просив. — Що, що? — Кажу, знайшов таку, як ти просив. — Ага, так скоро? — Аякже. Лялечка. Красуня. Просто супер! Коротше, приїжджай. Сам глянеш, оціниш, познайомишся. Хоча неідеальна, але тобі сподобається, гарантую. — Що, що? Погано чути. — Кажу, досить класна. — Та ти не тягни кота за хвіст. Кажи, яка вона? І що значить неідеальна? — Та така як ти просив. Ну, одним словом, більш-менш. — Що, що? — Та, кажу ж, нормальна. Ставиш могорич, і завтра йдем. Глянеш сам. — Та то само собою. Буде. Все буде. Ти тільки скажи, яка вона? Гарна? — Та не то слово. Класна. Обалдєнна. Виглядає прикольно. Хоча фарбована, є трохи шпаклівки, штукатурки. — Що, що? А та то все дурниці. Вони всі тепер фарбуються, малюються. А як придивишся, то на ній півкіло штукатурки. А все інше як? — Так кажу ж. Більш-менш. Файна. — Слухай, а скільки їй років? — Ну рочків нам вже більше двадцяти, але виглядає на вісімнадцять. — Та ти що! Взагалі супер. Самий смак. — Аякже, я старався. Загалом здорова, хоча трохи гнилувата. — Що, що? Трохи гнилувата? А ти що не знаєш, які тепер дівки пішли. Попробуй знайти толкову. Вся молодь така. Лінива, гнилувата. Але нічого, перевиховаєм. Ти кажи зовні вона як, приваблива? — Та як, як. Те що треба. Працює нормально. Ну десь 160-170 витягне. — Що, що? Ага, поняв. Добре, що працює. Не важливо ким. Головне, що заробляє. А 160-170… це, певно, зріст. Якраз підходить. — Має там купу цяцьок та прибамбасів, але «жере» трохи багато. — Що, що? Погано чути. А, жере? То теж дрібниці. Посадимо на дієту. Буде фігурова, як лялька. — Вона і на холостих, і так тягне добре. — Ну та то ясно. Само собою. Мусить її до холостих тягнути. . А що, до жонатих буде чіплятися? — А об’єм у неї ого-го. Щось два чи два і три. — Та ти що? Не може бути. То у неї другий чи навіть третій розмір. Оце так! Оце краля! — Я ж кажу, як добре притиснеш, то з місця рве, як дурна. Тікає так, конкретно. — А що ж ти хочеш. Так і має бути. Вона має бути скромною. Тебе он до стіни притисни, — то ти що будеш робити? От, от. — Коротше, ставиш могорич, дзвоним, домовляємся і завтра побачиш її сам. Ти просив класну, — я знайшов класну. Я вас обох зводжу. Подивишся, оціниш, домовишся. А далі- справа техніки. Або вона твоя, або не твоя. — Але ж ти мені кота в мішку пропонуєш. Ми як домовлялися. Я хочу її побачити, поговорити. Може вона взагалі ніяка, чи характер має дурний. Може ти мені лапшу на вуха вішаєш. — Нема питань. Все, що треба, я тобі розкажу. Але повір, варіант дійсно заслуговує уваги. Загалом цілком нормальна, здорова, доглянута. Ззаду все нормально, а передок у неї трохи слабенький. — Що, що? Погано чути. Як це зрозуміти, що на передок слабенька? Це хто тобі сказав? — А хто мені мав казати. Я ж мусів залізти під неї, глянути чи там все в нормі. — Що, що? Ти куди лазив? Ти був під нею? Що за приколи? — Чого приколи? Ти ж казав: добре обдивися. Я ж не можу тебе підвести. Глянув зверху, — мусів глянути, як там у неї знизу. Чи все на місці. — Ти що ідіот? — Сам ідіот! Я ж мусів її всю облазити, обмацати, обдивитися, поганяти по повній, глянути, що там у неї всередині. — Та ти що з мене дурня робиш? Я тебе що просив обмацати чи під низ дивитися? — Там же знизу найцікавіше. — Що, що? — Як що? Двигун, коробка, стартер – то все дурниці, а от сам кузов і ходова – то найголовніше. А то на рівному місці «влетиш» у таку копієчку! — Який двигун, яка ходова, яка машина? Я тебе що просив? Ти ж мені класну подругу мав знайти! — Яку подругу? — Яку, яку. Дівчину! — Не пам’ятаю. Почекай, знову я щось наплутав. А хто мене про машину питав? Може, Ігорко? Слухай, а може ти передумаєш. Нащо тобі та подруга. Тих дівок ще буде і буде. А «тачка» вже зараз є. Класна «тачка». І ціна нормальна. — Та пішов ти! Обрадував називається…
ФАРС – МАЖОР або РЯТУЙМО ЕКОНОМІКУ!
Європейська економіка потребує чергових вливань. От, от. Треба її рятувати. Мій організм теж потребує певних вливань. Бо після вчорашнього, тобто вчорашніх вживань, моя економіка нині зранку не може твердо стати на ноги. По телевізору – світова економіка, біржові новини. Світові фінанси співають романси. Мої фінанси, певно, теж. Індекс Доу-Джонса росте, Ніккей падає. Точно так, як і мій настрій зранку. То росте, то падає. Диктор у телевізорі знову про своє: Наздак у легкому мінусі, біржі «просідають». У мене в горлі теж ніби наждак, а в животі теж все бурчить і просідає. Якісь акції ростуть, якісь падають. А у мене тільки головні болі ростуть, а от штани чогось не тримаються, падають. Я, м’яко кажучи, теж у легкому мінусі, а мій головний індекс учора теж був, як РТС і ММВБ різноспрямований, а нині, як і вся наша економіка, у підвішеному стані, завис десь там у штанах. Що, що? Китайці підривають світову фінансову систему? І мені пора «підривати» з ліжка, бо у животі у мене відчувається позитивна динаміка, бо торги всередині проходять вже досить активно. Світову економіку, бачу, не врятую. Треба рятувати ситуацію. Бо в животі вже бурчить. Можливий фарс-мажор. Диктор каже: нафта пішла вниз. А я за штани і біжу з кімнати, бо чую, що у мене газ уже пішов угору. А зараз, певно, нафта піде вниз. Головне — труси зі штанами вчасно скинути, бо вже чую, що там всередині дуже вже активно торгується «чорне золото». Хоча краєм вуха ловлю курс валют. Долар, євро. Хоча який у мене може бути курс. Правильно. Курс тільки один – на туалет. От і там кажуть – у межах валютного коридору. Так, так. Якраз до коридору я дійшов. Штани тримаю. Хоча ноги не дуже слухають. Голова тяжка. Тобто відчувається легке коливання курсу. Що ти там говориш про чітке спрямування вектора. У мене вектор чітко і правильно спрямований прямо і направо. Ні, спочатку прямо, в туалет і ванну. Тобто в кабінет мін-міністрів. Засідати будемо і радитись. Не скажу з ким. Ой, які ж вони тяжкі ті економічні питання. Особливо зранку. А по телевізору знов говорять про акції та інвестиції. От я зараз відмотаю піврулона і буду думати. Які акції у які інвестиції вкладати. А потім будемо корегувати курс. Що нам долари, євро, юані, ієни. Ми зараз теж трохи під корегуємо здоров’я нашої економіки. Ну і де той ринковий регулятор, котрий має нас рятувати. Я маю на увазі холодильник. Там ніби лишилося півпляшки пива. Ато вона так тріщить, так тріщить. Та світова економіка. Що поробиш. Криза. І голова тріщить. І у горлі теж – криза. Фінансова система розвалюється. По швах. Треба робити термінові вливання. Ну звісно, в економіку. Ну, і що тут у холодильнику? Пусто… Пива депозит випив вчора паразит. А шкода. Будемо шукати інвестиції в іншому місці. Треба щось вкладати в економіку, тобто, в холодильник. Бо ж усі тягнуть і тягнуть, а вкладати нікому. Бардак. Усюди бардак. А по телевізору експерти про бівалютний кошик сперечаються. А де у нас бівалютний кошик? Ага. Тут. Що у ньому є? Три шматочки хліба. А поруч листок. Певно, ЦеУ від центробанку. Так і є. Читаєм. «Картопля і котлети в мікрохвильовці. Пива нема». Я так і знав. Пива нема. Грошей у кишені теж. Хотів у кіоск за пивом збігати. Думаю, де би взяти мікрокредит. Ніхто не дає. Жінка гроші сховала. Ну про який ринок мікрокредитування можна тут говорити, коли навіть на пиво не вистачає. Що, що? Пора рятувати економіку Греції та Ірландії? І Португалія – під знаком питання? Що ти кажеш? А мене хто рятувати буде? Бач, бо в них банки « тріщать », банківська система рухне. А у мене поки що банки не тріщать . Стоять. Літрові і трьохлітрові. Огірки та помідори. Хоча й мені, певно, треба «підірвати» свою банківську систему. Візьму і відкрию якусь банку. Бо огірочка якраз хочеться. У мене своя економіка. Мої банки не тріщать . Вони самоочищаються. Поки я інвестував у надійне місце півбанки розсолу і огірків, експерт у телевізорі перейшов від цінних паперів до дорогоцінних металів. Нарешті згадали про перспективні вклади! Вище вчорашнього торгується золото. А я так і думав. Золото є золото. До речі, а де ж моє золото? Голова і два вуха. Взагалі про жінку забув. Буває. Добре, що моє золото ще зранку побігло на роботу. Добре, що я спав, а то воно би так торгувало язиком або било рекорди продажів. Як на минулому тижні – качалкою. А так поки що на моїй біржі – чистий спокій.
