Архив метки: банкет

ДОБРЫЕ КАРИКАТУРЫ

 

В украинском и, по-моему, в белорусском языке тоже где-то так, слово «хорошо» переводится, как «добре».

Возьму на себя смелость заметить, что добрые карикатуры — это хорошие карикатуры.

Карикатуры очень часто бывают злыми, острыми, пошлыми, политическими… и, вообще, Бог весть какими…

Однако, я, не смотря на всю свою испорченность, считаю, что добра чуточку больше на Земле. И думаю, что добрые карикатуры всегда будут «рулить».

Невозможно постоянно кушать ложками перец, соль. А дерьмо кушать (как-то верю в это предположение) и вовсе неприятно. 

Но старую-добрую варёную картошечку с хлебушком и малосольной селёдочкой… это… это… восхитительно!

Да простит меня автор за такое гастрономическое сравнение, но его картинки из тех, которые можно принимать всем и всегда!

А автор у нас сегодня Александр Петров!

Буратино пилот

карикатура "Буратино пилот". Александр Петров

Мне этот самолётик напоминает Читать далее →

Эротические карикатуры

Валерий Каненков

«За взятки!»

За взятки!

 

Эротические картинки Валерия сегодня новаторские и смелые!

Первая карикатура «За взятки!» довольно весёлая и забавная!

Читать далее →

«Щось новеньке» від Віктора Насипаного!

Віктор Насипаний

гумореска 

«Щось новеньке»

Люда довго приміряє гарні речі модні,
Треба йти із чоловіком на бенкет сьогодні.
Чепуриться, звісно, жінка, певно, дві години,
Там же буде в ресторані точно півродини.
Вася думає вже зранку, скільки грошей нести.
Ледь не злий, бо сухо в горлі й трохи тиснуть мешти.
Врешті-решт пішли обоє на оту забаву,
Привітали свата Мішу, сваху Ярославу.
Потім сіли всі за стіл. Щоб голод придурити.
А жінкам не дай наїстись,- дай наговоритись.
Доки Вася ще не встиг очей собі залити,
Стала Люда чоловіка всій рідні хвалити:
- Вася майже ідеальний, не скупий, до речі.
Він мені завжди купує досить гарні речі.
Я ж не прошу щось від Гуччі, від Діор чи Прада.
Хай своє, гарненьке, рідне. Буду тільки рада.
Чи спідничку, чи костюмчик, чи взуття хороше.
Словом, треба, чоловіче, певну суму грошей.
Вася лиш бубнів під ніс: — Та де ж тих грошей взяти?
Але жінці при родині мусів обіцяти.
Та розквітла, наче пава. І щаслива просто.
Вася мовчки їв і пив. Хоча «кипів» від злості.
- От як вміє підбрехатись. Так старалась, бідна.
Щось новеньке їй купи. Своє, гарненьке, рідне…
Вдома знов ту саму пісню чути від дружини:
- Треба, любий, прикупити трохи одежини.
День чи два ще Вася думав про обновку Люди:
- Хоче щось нове та рідне, то нехай вже буде!
Через тиждень все ж призналась Люда якось свасі:
- Щось новеньке? Звісно, маю. Он, синяк від Васі…