Кум та кума, кумівство. В Україні такі відносини між людьми як «кумівство» з давніх давен дуже поважаються. Кума- це краща подруга, кум — це побратим, товариш, кращий «корєш». Недарма в українській культурі чимало є веселих пісень, казок, гуморесок на цю тему. А що буде, якщо українець візьме собі за кума цигана? Про це знає
Сашко Лірник. Кум циган. Казка про те, як циган косив
А Павло Глазовий в циклі гуморесок «куміада» розповідав нам веселі історії, що траплялися з ним і з його кумом у період радянських часів. Конкретно ця гумореска, «Як ми з кумом дикарями були», весело інформує сучасних читачів, Читать далее →
Павло Глазовий гумореска «Як вареники варили кум і я». Ця гумореска із циклу куміада (про кума) Павла Глазового. Час від часу буду публікувати гуморески Павла Глазового із циклу «куміада», бо як на мене, вони дуже веселі й дуже, якщо висловитись одним словом «українські».
В драматичному театрі — блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: — Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, наче з літака… — А студент: — Ну й вередлива ж, — каже, — ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш ти в мене в першому ряду.
Не знати як в маршрутку повну зранку Вася вліз, Напхалось стільки люду там, що ледве не зомлів. Стиснули так, що й не дихнути. Зовсім вже біда. Уперлась Васі бюстом в носа жіночка руда. Боявсь підняти навіть очі, дихав через раз. Терпів, не рухався бідака, бо не до образ. Стояв, як мумія сушена. Люд усе ж кругом, Вона зупинок через п’ять помітила його: - Я мушу спертись на плече, бо ззаду хтось насів. Бо їду майже з півгодини на одній нозі. - Та, певно, більш, ніж з півгодини – шепче Вася їй, Якраз ви, пані, примостились на нозі моїй.
