Кум та кума, кумівство. В Україні такі відносини між людьми як «кумівство» з давніх давен дуже поважаються. Кума- це краща подруга, кум — це побратим, товариш, кращий «корєш». Недарма в українській культурі чимало є веселих пісень, казок, гуморесок на цю тему. А що буде, якщо українець візьме собі за кума цигана? Про це знає
Сашко Лірник. Кум циган. Казка про те, як циган косив
А Павло Глазовий в циклі гуморесок «куміада» розповідав нам веселі історії, що траплялися з ним і з його кумом у період радянських часів. Конкретно ця гумореска, «Як ми з кумом дикарями були», весело інформує сучасних читачів, Читать далее →
Після танців йдуть додому Славко й Ганя в парі. Нічка ясна, зорі сяють. В небі ані хмари. Раптом зірка стала падать. – Йой!- аж скрикне Ганя – Швидше, Славку. Думай, хлопче. Загадай бажання. - Хочу купу-купу грошей — мовив той мрійливо. - Тільки я не дуже вірю в те, що це можливо. - Будеш мати цілу купу. Знаю я залізно. Мусить збутись! – каже Ганя — рано ачи пізно. Зранку втямив – ох, не встиг. Із тим бажанням тупо. Біля хвіртки враз корова «навалила» купу…
Прийшла до мами донька вплач: — Мені пораду дай. Кого із хлопців вибрать трьох? Ну просто, бач, біда. Андрій – хлопака хоч куди. І Гриць не промах теж. Сусід Петро , хоча й не красень. Майстер — він зате. Одного вибрать важко все ж. Хороші всі вони. Якби ж то знати, як зробить? Хто ліпший буде з них? - Не знаю — каже мати їй – пораду дать тобі. Колись мені одна стара секрет відкрила свій. Яке волосся в нього глянь,- характер теж такий. Якщо будЕ м’яке, тонке. То, звісно, хлоп м’який. Якщо ж тверде, жорстке і сильне – хлопець, як скала. Надійний, значить, він, як мур. Щаслива б ти була. - Якщо ж той, мамо, зовсім лисий. Він тоді який? - Та може бути так і так … Хоч, певно, тип слизький.
Сам не свій сьогодні Юра,- щось не йде наука. Ходить злий, бо нерви «з’їла» чорна цятка — муха. Тут ще й Ромко в душу лізе. Вперто, як бацила: - Ти скажи, яка ж то муха так тебе вкусила? Тут Юрко не втримавсь просто: — Вже не чую руку. Сам ніяк убить не можу кляту чорну муху. - Мухи в хаті — то дурниці — скалить зуби Ромко - Гірш, якщо в дурній голівці — мухи або бомки. - Так і є. Дурне, бо бідне. Розум де і очі? В муху досі я не вцілив. Сам «попав на гроші». - Через муху? Як так можна? — глипнув той на Юру. - Як та як! Новим планшетом «бахнув» муху здуру.
Йдуть додому вже під вечір тато й донька Іра: - Важко бути нам в садочку,- та зітхає щира- Я весь день тебе чекала. Щось спитать хотіла. Може, зробим ми з тобою, татку, добре діло? Враз мала спинилась Іра, шепче щось татусю: - Хочу кілька гривень дати бідній он бабусі. - Ох, яка ж ти в мене, доню, добра і мудренька! Тільки я чомусь не бачу, де ота старенька? - Там, за тим будинком, тату,- каже рада Іра,- Коло неї скриня повна ескімо й пломбіра.
Надя разом з чоловіком йшли увечір містом, Стала жінка сперечатись трохи з милим Міськом: - Знаєш, що тобі я скажу, любий чоловічок, Якось ти уже лишайся всіх шкідливих звичок. Міша щось хотів сказати.Тільки що не знає: - В кого тих поганих звичок нині та й немає. Вийшов з бару дядько лисий. Видно, що не бідний. Все при нім — годинник, мешта. В штрих костюм солідний. Міша каже: Читать далее →