Гуморески Віктора Насипаного

Запись опубликована

Віктор Насипаний 

гуморески

ДОБРА ДИТИНА

Йдуть додому вже під вечір
              тато й донька Іра:
- Важко бути нам в садочку,-
              та зітхає щира-
Я весь день тебе чекала.
              Щось спитать хотіла.
Може, зробим ми з тобою,
              татку, добре діло?
Враз мала спинилась Іра,
               шепче щось татусю:
- Хочу кілька гривень дати
               бідній он бабусі.
- Ох, яка ж ти в мене, доню,
               добра і мудренька!
Тільки я чомусь не бачу,
               де ота старенька?   
- Там, за тим будинком, тату,-
               каже рада Іра,-
Коло неї скриня повна
               ескімо й пломбіра.

 

 НЕ СМИКАВ

Купа літ пройшло, як хлопці в світ пішли зі школи,
Дійсно є чого згадати в Славка і Миколи.
- Я любив лише перерви. М’яч ганяти дико.
Надю й Іру теж любив. За «хвостик» часто смикав.
Славко хитро тут всміхнувся. Враз примружив очі:
- Ти ж , Миколо, теж їх «скубав», чи сказать не хочеш?
- В мене досвід був хороший,- все ж признавсь Микола,-
Я дівчат за «хвіст» не смикав, вір не вір, ніколи.
Був малим,- «обпікся» раз,- півдня в очах рябило.
Просто так, на спір посмикав я за хвіст кобилу.

Гуморески в Хаті

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


× пять = 35

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Гуморески Віктора Насипаного: Один комментарий