В суді Петрові кажуть всі: — Буде вже вам урок! За те, що Борю били ви, дадуть серйозний строк. - А що дають за браконьєрство? — той питати став. - Та зараз часто браконьєрам «світить» просто штраф. Петро зрадів: — Які проблеми? Штраф оплачу я. Судіть мене за браконьєрство. Це стаття моя. - Хіба ви, Петре, браконьєр? До чого тут оце? - Та як про що? Про Борю річ. Та ж він такий козел!
У центрі близько коло ринку людно, як колись. Усім прохожим хлопець тиче папірці якісь. Приїхав дядько із села. Для нього дивина, Бо той хлопчак гукає: «НОВА ПАРТІЯ У НАС!». Читать далее →
Ігор наш прибув додому у відпустку з війська. Всі питають, як там служба, як їда армійська? Чи в наряди ходить часто? Спить, напевне, мало? Чи не скучив за дівками? Чи дають там сало? Читать далее →
Ледве плента Гриць додому. Був у кума нині. Звісно випив. Йде здаватись у полон дружині. Зліва йде чорнявка класна, диво-оченята, Була б поруч моя жінка. Годі й порівняти. Читать далее →
Зранку каже мамі тихо щось мала Настуся: - Де бабуся і дідусь колись знайшли татуся? Навіть смішно трохи стало Настіній матусі: - Та знайшовся там, де й ти. Звичайно, у капусті. - Ні, то ти забула, мамо. Там знайшли Олежка. А мене приніс здалека вам якийсь лелека. - Може й так,- сміється мати,- пам’яті не маю. Де знайшли отого тата я й сама не знаю. - Значить, мамо, ти не знаєш? Та ж могла й спитати. Врешті я тепер дізналась, де знайшовся тато. Бабця каже: так «набрались» влітку в діда Міська, Що знайшли аж десь під ранок тата в бур’яниськах.
Дзвонить якось рідна бабця до малої Наді: - Завтра в гості я приїду. Чи будете раді? Де батьки? Чого сама ти? Що у вас нового? Що тобі привезти, внучко, доброго, смачного? - Тато, звісно, на роботі. Мама в перукарні. Треба їй чомусь на завтра зачіску шикарну. Нині була в нас сусідка. Щось шептались трохи. Чула я, що мама тату нині зробить роги. Читать далее →
Оце прийшов до кума кум, щоб той пораду дав, Бо так ревнує свою жінку. Просто аж біда. - Хоч вір не вір, а поруч з нею я, немов король. Її нема,- нервуюсь знов. Втрачаю аж контроль. Учора, куме, сварка була. Певно, допекло. Тепер, що хоче, те і робить. Мов мені назло. - Сідай за стіл, хильнем по чарці. І забудь про це. Читать далее →
ЩО СВІТИТЬ? Якось Ігора циганка щось питати стала, Потім точно, як реп’ях, до нього враз пристала. Той плете додому ледве, щось під ніс бурмочить. А вона вчепилась в руку. Теж своє торочить. Читать далее →
Пару днів нервує Зеньо. Ніде правди діти. Все «пиляє» рідну жінку — час, мовляв, худіти. В неї ніби все у нормі, але прикро Славі. Той кричить: — Пора зганяти кілограми зайві! Слава трохи розізлилась, сперечатись стала: - Де це ти у мене бачив цілу купу сала? То живіт занадто повний, трохи зад і бедра. Що ж ти хочеш? Маю бути кляча сухоребра? Ти чого оце пристав, як той реп’ях, шановний? Щось одне хоча б у жінки мусить бути повним? - То є правда! – гладить Зеньо свій животик сильний,- Повним в тебе має бути тільки холодильник.