Быт

картинки, приколы, клипы, юмор, видео, стихи и проза, фильмы, мультфильмы, игры про быт

пісня «Ой чий то кінь стоїть»

Українська народна пісня «Ой чий то кінь стоїть» у виконанні Славка Вокарчука стала беззаперечним подарунком для всіх прихільників української пісні та фанів группи «Океан Ельзи». Отже, Славко Вокарчук, українська народна пісня «Ой чий то кінь стоїть»:

Пропоную також переглянути пісню «Ой чий то кінь стоїть» у виконанні Юрія Токаря:



Ой, чий то кінь стоїть

Ой, чий то кінь стоїть що сива гривонька,
Сподобалась менi, сподобалась менi
Тая дівчинонька.
Сподобалась менi, сподобалась менi
Тая дівчинонька.

Не так та дівчина, як бiле личенько,
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку.
Подай же, дівчино, подай же, гаpная,
На коня pученьку.

Дівчина підійшла, рученьку подала,
Ой, кpаще б я була, ой, кpаще б я була.
Кохання не знала, ой, кpаще б я була,
Ой, кpаще б я була, кохання не знала.

Кохання, кохання з вечоpа до рання,
Як сонечко зiйде, як сонечко зiйде.
Кохання вiдійде, як сонечко зiйде,
Як сонечко зiйде, кохання вiдiйде.

пісня «Порізала пальчик»

Україна велика, деякі українські пісні, хоча дещо змінені, в залежності від місцевості, але залишаються незмінними улюбленими піснями. Саме такою  є українська народна пісня «Пальчик». Пропоную переглянути два варіанти цієї пісні.

Отож, «Порізала пальчик» у виконанні дуету «Писанка»:

Українська народна пісня «Пальчик» у виконанні Віктора Павлика:

Можливо, дехто не тільки любить слухати українські народні пісні, але й вміє їх співати.  В нашій хаті можна ще й співати!  Пропоную підняти собі настрій і спробувати заспівати пісню «Порізала пальчик» під караоке:

пісня «Ой у вишневому саду»

Українська народна пісня « Ой у вишневому саду » у виконанні Ніни Матвієнко:

Тарапунька і Штепсель

Популярні в часи СРСР гумористи Тарапунька і Штепсель у гумористичному фільмі «Штепсель одружує Тарапуньку» :

«В усьому винна жінка»

І знову Єлена Прекрасна! Через жінку з таким їм’ям почалася Троянська війна і знову, як стверджують автори фільму «Вогнем і мечем»,  в усьому винна жінка,  тільки тепер вона вже є яблуком розбрату між сусідами, Польшею та Україною.

Отже, козацький полковник Іван Богун та польська красуня Єлена :

Павло Глазовий

Павло Глазовий (1922-2004)

Гумористичні та сатиричні твори Павла Прокоповича Глазового, особливо народні усмішки, знають мільйони українців в усьму світі.

Народився Глазовий на Миколаївщині, пережив голодомор, добровольцем пішов на фронт, брав участь у обороні блокадного Ленінграду. Здавалося б, з під його пера мусіли б виходити драматичні твори. Але письменник , викоханий українським степом, вибирає інший шлях що до своєї творчості. Глазовий пише сатиричні та гумористичні твори, народні усмішки, фейлетони, гуморески, байки, а згодом, вже будучи знаменитим, писатиме репризи для цирку, авторські діалоги для популярних Штепселя й Тарапуньки.

 

КТО ШУМЄЛ?

В ресторані київськім

Питає директор:

- Кто шумєл здесь — контрольор,

Ревізор, інспектор?

- Кухар каже: -Ето тіп

В вишітой рубашкє

По-українскі мораль

Рєзал нашей Машкє.

Распєкал: «Ваш борщ такий.

Що не можна їсти».

- Розжірєлі, стєрвєци,

Націоналісти.

 

ЛОТЕРЕЙКА

Вийшов п’яний без копійки з торгової точки,

А тут тітка лотерейні продає квиточки.

— Купи квиток, бухарику! — штовха його в спину.—

За п’ятдесят копієчок виграєш машину.

— Ну виграю,— каже п’яний,— додому доставлю.

А де її, ту машину, уночі поставлю?

У гаражі,— учить тітка.

— Я його не маю.

— То поставиш у сараї.

— Немає й сараю.

— То поставиш на подвір’ї.

— А як хтось украде?

— Як украде — упіймають, у тюрягу сяде.

— Люди добрі!—крикнув п’яний.— Що вона базіка?

Вона хоче, щоб я в тюрму загнав чоловіка.

 

У КВАРТИРІ КОМУНАЛЬНІЙ

Ще не всі живуть окремо. Є й такі квартири:

Одна кухня, одна ванна, а сімей — чотири.

Якось, вставши серед ночі, молодичка Ася

Зачинилася у ванній, швидко роздяглася.

Раптом глянула на двері і очам не вірить:

Звідти в дірочку маленьку хтось на неї зирить.

Ася юбкою прикрилась, двері відчинила

І уздріла двох сусідів — Федора й Бавила,—

Та як крикне:

— Як не сором? Хворі ви чи п’яні?

Чи не бачили ви жінки у такому стані? —

А Вавило:

— Тихо, дєтка! Не туди ти хилиш.

Ми дивились, чиїм милом ти себе намилиш

 

МОРОЖЕНИЙ ЖОРА

Був у жінки чоловічок згорблений і сивий.

Через те ходив до неї Жора чорнобривий.

Раз вернувся чоловічок у незвичну пору.

Довелося молодиці заховати Жору.

Заховала не у шафі, не в дубовій бочці,—

В холодильнику закрила у одній сорочці.

Сів вечерять чоловічок. Вносить жінка миску.

Покришила цибулину і гірку редиску.

Чоловічок носом крутить:

— Редьки мені мало…—

Та й поліз у холодильник діставати сало.

Смик за дверці й відсахнувся:

— Що це за потвора? —

Перед ним зубами дзвонить задубілий Жора.

І промовив чоловічок:

— От мені так сало…

Що це в біса за животне? Як сюди попало? —

Жора чмихнув та як гаркне:

— Зачини, дубина!

Що ти витріщивсь на мене?

Не видав пингвина?

 

ЗОЗУЛЯ

Злий, сердитий з полювання повернувся зять.

Теща зразу ж причепилась і давай пилять:

— Де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я!

Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я?

Як субота — за рушницю і побрів у ліс…—

Зять надувся: — Причепилась, взяв би тебе біс.

— Це мене? — жахнулась теща.— Знай же людоїд,

Я ще житиму на світі двадцять дев’ять літ.

— Звідкіля ці точні дані? — блимнув оком зять.

— Як не віриш, то зозулю можеш запитать.

Закувала божа птиця у садку у нас

І мені «ку-ку» сказала двадцять дев’ять раз.—

Це почувши, зять рушницю як хапне свою.

— Де вона, та клята птиця? Я її уб’ю!

 

Якось внук спитав маленький в бабусі своєї…

Якось внук спитав маленький в бабусі своєї:

- Чом, бабусю, гумористи — майже всі євреї?

А бабуся так сказала: — Різні є народи,

Що євреї — гумористи, то все від природи.

Всяк єврей у цьому ділі здорово кумекa,

Він вам турка передражнить, чи хохла, чи грека.

Передражнить його мову з дурацьким акцентом,

Хай він буде чи міністром, а чи президентом.

Люди слухають, сміються та й мають потіху,

А єврея передражниш — буде не до сміху.

Він же тебе спаплюжить перед цілим світом,

Назве тебе «бандерою» і «антисемітом».

І наляпає на тебе стільки грязі й бруду,

Що не здереш і не змиєш до Страшного суду.

Не чіпляйся, голубчики, до їхнього брата,

Дражни хохлів і кацапів — вони, як телята…

художник Андрій Ліпатов

Художник Андрій Ліпатов (1960 — 2010).

Андрій Ліпатов художньої освіти не мав, тому відносив себе до наївних художників. Хоча і працював Андрій Ліпатов, на перший погляд, в ключі наїва, творчість його дуже своєрідна. Якщо спробувати знайти йому місце в художньому потоці, то воно займе проміжне місце між чистим наївом, самодіяльною творчістю, традиційним народним образотворчим мистецтвом, міською творчістю (мистецтвом околиць). А якщо додати сюди елементи кітчу, до якого особливо тяжіє колорит автора, то сміливо можна виділити роботи художника в новий напрям, якому немає ще назви.

Велика частина робіт Андрія Ліпатова знаходиться в приватних колекціях США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, в музеях і галереях Росії і України.

 

 Художник Андрій Ліпатов. Веселі картинки про українців Андрія Ліпатова

наївне малярство картинки

 

гуморески у виконанні Ігора Мельника

Українські гуморески у виконанні заслуженого артиста України Ігора Мельника :