Віктор Насипаний 

гуморески

ДОДУМАЛАСЬ

Вчитель дала всім завдання-
кілька речень скласти.
Там слова повинні бути -
«радість» або «щастя».
Через мить вже руку тягне
вгору шустра Настя:
- Я оцінку гарну хочу.
Ось щоденник нате.
Вчитель трохи здивувалась:
- Щож, кажи нам, Настя.
Та відразу «відрубала»:
- Наглість — друге щастя!

Читать далее →

Віктор Насипаний 

гуморески

ТАТО НЕ ВГАДАВ

Лиш тільки теща рідна стала на поріг,-
Стрічає дочка, зять Петро і внук Назар прибіг.
Такі всі раді нині бабі Наді із села,
Найбільш за те, що зараз добру сумку притягла.
Роззулась лиш і хустку зняла та із голови,
Малий вже тут як тут: — А що будете їсти ви?
Хотіла щось було сказать, аж раптом змовкла та.
Чого це враз малий Назар тепер таке спитав?
Якась підозра є, та тільки вид не подає:
- Та, певно, чай поп’єм. Чи, може, ще щось добре є?
- А знаєш, бабцю, наш татусьо не вгадав –таки,
Бо він сказав: стара приперлась їсти печінки.

Немає тещі — немає проблеми! 

Читать далее →

Віктор Насипаний 

гуморески

ДОДУМАВСЯ

В суді Петрові кажуть всі: — Буде вже вам урок!
За те, що Борю били ви, дадуть серйозний строк.
- А що дають за браконьєрство? — той питати став.
- Та зараз часто браконьєрам «світить» просто штраф.
Петро зрадів: — Які проблеми? Штраф оплачу я.
Судіть мене за браконьєрство. Це стаття моя.
- Хіба ви, Петре, браконьєр? До чого тут оце?
- Та як про що? Про Борю річ. Та ж він такий козел!

Читать далее →

Віктор Насипаний 

гуморески

НЕ В КАПУСТІ

Зранку каже мамі тихо щось мала Настуся:
- Де бабуся і дідусь колись знайшли татуся?
Навіть смішно трохи стало Настіній матусі:
- Та знайшовся там, де й ти. Звичайно, у капусті.
- Ні, то ти забула, мамо. Там знайшли Олежка.
А мене приніс здалека вам якийсь лелека.
- Може й так,- сміється мати,- пам’яті не маю.
Де знайшли отого тата я й сама не знаю.
- Значить, мамо, ти не знаєш? Та ж могла й спитати.
Врешті я тепер дізналась, де знайшовся тато.
Бабця каже: так «набрались» влітку в діда Міська,
Що знайшли аж десь під ранок тата в бур’яниськах.

Читать далее →