вірші до дня Святого Валентина

Запись опубликована

 

Вірші до дня святого Валентина- це власне вірші про кохання. Особисто мені дуже подобаються вірші про кохання Ліни Василівни Костенко. Багато можна говорити про ліричні вірші Ліни Костенко. Але незмінною залишається фраза: це шляхетні освідчення в коханні. Отже,  Ліна Костенко, вірші про кохання, які можуть послужити як освідчення в коханні на українській мові до дня святого Валентина:

 

вірші до дня Святого Валентина

 

Очима ти сказав мені: люблю

Очима ти сказав мені: люблю. 

Душа складала свій тяжкий екзамен. 

Мов тихий дзвін гірського кришталю, 

несказане лишилось несказанним. 

 

Життя ішло, минуло той перон. 

гукала тиша рупором вокзальним. 

Багато слів написано пером. 

Несказане лишилось несказанним. 

 

Світали ночі, вечоріли дні. 

Не раз хитнула доля терезами. 

Слова як сонце сходили в мені. 

Несказане лишилось несказанним. 

  

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може, власне, і не в тому справа.

А головне, що десь вдалечині

Є хтось такий, як невтоленна спрага.

 

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

 

Не говори печальними очима…

Не говори печальними очима 
те, що не можуть вимовить слова. 
Так виникає ніжність самочинна. 
Так виникає тиша грозова. 
 
Чи ти мій сон, чи ти моя уява, 
чи просто чорна магія чола… 
Яка між нами райдуга стояла! 
Яка між нами прірва пролягла!
 
Я не скажу і в пам’яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
 
 

Моя любове! 

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Моя любове!
 
 

Я дуже тяжко Вами відболіла

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.
Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
 
 

Розкажу тобі думку таємну

Розкажу тобі думку таємну, 
дивний здогад мене обпік: 
я залишуся в серці твоєму 
на сьогодні, на завтра, навік. 
І минатиме час, нанизавши 
сотні вражень, імен і країн, – 
на сьогодні, на завтра, назавжди! – 
ти залишишся в серці моїм. 
А чому? То чудна теорема, 
на яку ти мене прирік. 
То все разом, а ти – окремо. 
І сьогодні, і завтра, й навік.
 
 

У світі злому і холодному…

У світі злому і холодному, 
де щастя зіткане з прощань, 
чи ми пробачим одне одному 
цю несподівану печаль? 
 
Чи будем вік себе картати? 
Але за віщо, Боже мій! 
За те, що серце калатати 
посміло в ніжності німій?! 
 
За ті передані привіти? 
За тихий погляд, що п’янить? 
Нехай це сонечко посвітить. 
Нехай ця туга продзвенить.
 
 

Читати ще

Ліна Костенко, освідчення в коханні

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


девять + 7 =

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

вірші до дня Святого Валентина: 18 комментариев
  1. Незнайомка

    Підростете, зрозумієте!http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/clapping.gifhttp://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/clapping.gifhttp://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/clapping.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  2. Аноним

    гарненькi вiрши просто нема слив

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  3. Лео

    Ліна Костенко-душа України! http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/ba.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  4. Aнютка

    http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/diablo.gif Любовь-морковь, ляля-тополя. Тьфу! Гидота. Любовь придумали евреи, чтоб не платить проституткам.http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/big_boss.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  5. Упсишкка

    Блін,для вчительки ніфіга нема(

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  6. марина

    це проста супер ета дуже класна!!!!

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  7. ☼☼☼Zozule4ka☼☼☼

    @аня: Ну. Погоджуюсь. Це класика, хіба можна краще сказати:

    Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…

    Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

    А може, власне, і не в тому справа.

    А головне, що десь вдалечині

    Є хтось такий, як невтоленна спрага.

    Я не покличу щастя не моє.

    Луна луни туди не долітає.

    Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

    Моя душа й від цього вже світає. http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_rose.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  8. Аноним

    Ліна ВАСИЛІВНА Костенко!

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0