«Мороз»
Строгий, но справедливый дедушка Мороз!
Дед Мороз — это бескомпромиссный любитель новогодней сказки и родной природы!
Лесная картинка «Мороз».
Архив за месяц: Декабрь 2011
«Гостей не буде!»
Тітонько, не можна так сильно вірити у народні прикмети!
Кицька тут не дочого.
Йдіть краще до чоловіка зі своїм віником та запитанням.
Домашняя картинка «Гостей не буде!»
«Устал деда»
Устал деда!
Разочарование и сомнение появилось на личике девочки. Ещё бы…
А что Дед Мороз не такой, как все? И почему ваши дети гуляют так поздно?
Сказочная картинка «Устал деда».
«Страшная сила искусства»
Страшная сила искусства?
Да не страшная эта сила. И даже полезная!
Эротическая картинка «Страшная сила искусства».
«Убрать к черту сортир!»
Убрать к черту сортир! Иначе, в сортир опять зайдёт Путин и начнёт всех там мочить?
Дощатая картинка «Убрать к черту сортир!».
«Таким был первый трафарет»
Чёрненький юморок про первый трафарет из первобытного охотника.
Древняя картинка «Таким был первый трафарет».
Нянька
Что-то не везёт утятам!
То за собакой бегают, то с курицей водятся.
Нянька — это хорошо, но а мама лучше!
Воспитательная картинка «Нянька».
Красавец козёл
Этот козёл настоящий красавец!
А кудри, как у Сергея Есенина.
Такой красавец козёл — настоящий сердцеед!
Модельная картинка «Красавец козёл».
Воздушная атака
Воздушная атака орлана. Красивый хищник!
Охотничья картинка «Воздушная атака».
Вірші Андрія Нємчмнова прості, дотепні та лаконічні. Здається, що краще не скажеш.
Гуморески написані у стилі Павла Глазового. Тому гумор творів такий же доброзичливий, відкритий, направлений проти всіляких пороків та поганих звичок людей.
Нам відомо, що в Андрія багато гуморесок. Отже будемо чекати від нього нових веселих історій!
Культурний чоловік
Чоловік ввалився в хату, наче той бугай.
Скинув кепку й до дружини:
— Їсти подавай!
Сів, вмолов борщу тарілку, сала, трохи молока.
Як наївся — до дружини:
— У ліжко, стара!
А вона до нього:
— Милий, ну який ти грубий.
Тільки їсти та у ліжко, ніякої культури.
Он, культурні люди ходять у музей,
Розмовляють про картини, про «великих людей.»
— Добре, — мовив чоловік.-Я все зрозумів.
Ткнувся носом у подушку, гучно захропів.
Ось на другий день приходить:
— Жінко, відкривай!
Чоловік культурний вдома! Їсти подавай!
Як поїв, забурмотів:
Мила моя кицю, РЕМ-М-БРАН-Н-Д-ТА, ти, зна?
Ні , не зна.
То чого іще стоїш? У ліжко, стара!
Модний чоловік
Жінка дивиться журнал: каталог «Квеллі» вивчає.
Чоловіченька свого просвітить бажає:
— В цьому році всі чоловіки будуть дихати вільніше,
Бо сорочки геть без ґудзиків ще і комір ширше.
Ти дивись, яка краса!,- чоловік озвався, -
То п’ятнадцять років вже я модно вдягався!
Вільна людина.
Чоловік додому пізно ледве приплентався.
А тут жінка рот розкрила:
- Де ти, гад, тинявся?
- Я — людина ВІЛЬНА, мене не чіпай.
Коли схочу, прийду. Ротик закривай.
А на другий день і жінка із дому пішла,
Та до хати аж уранці тільки прибула.
- Ти чого так пізно? Де була вночі?
Я людина ВІЛЬНА?
Ясне діло, ні!
Якби була ВІЛЬНА — раніше б прийшла.
А так, коли відпустили, тоді і прийшла.
Співачка
Був у жінки, як то кажуть, ледар-чоловік.
І зробити щось у домі він ніяк не міг.
Каже жінка: «Кран на кухні треба поладнати».
А я що тобі, сантехнік? Можу щось зламати.
Подивись, згоріла лампа, треба замінити.
А я що тобі, електрик? Може струмом вбити.
Якось раз в відрядження чоловік мотнувся.
Та додому через місяць тільки повернувся.
Кинув оком навкруги – хату не впізнав.
Все, що десь колись зламалось, хтось відремонтував.
Хто це все зробив так гарно?- жінку запитав.
Це сусід Микола руки докладав.
А яку ж бажав він плату за свої діла?
Переспати з ним, або щоб пісню заспівала я.
І яку ж співала пісню жіночка моя?
А я що тобі співачка? Голосу ж нема.
