Павло Глазовий гумореска «Як вареники варили кум і я». Ця гумореска із циклу куміада (про кума) Павла Глазового. Час від часу буду публікувати гуморески Павла Глазового із циклу «куміада», бо як на мене, вони дуже веселі й дуже, якщо висловитись одним словом «українські».
ЩО СВІТИТЬ? Якось Ігора циганка щось питати стала, Потім точно, як реп’ях, до нього враз пристала. Той плете додому ледве, щось під ніс бурмочить. А вона вчепилась в руку. Теж своє торочить. Читать далее →
Сидять в хаті невістка з свекром та свекрухою. Свекруха каже: - Все у нас до ладу. І живемо добре, і не лаємось, от тільки хата небілена. Невістка: - Які проблеми, мамо! Білила є? - Є, а тільки щітки нема. Невістка підбігла до свекра обстригла йому бороду, зробила щітку і побілила хату. Свекруха знову: - От і хата в нас побілена, а вікна нефарбовані. Невістка: - Які проблеми, мамо! Фарба є? - Та є, от тільки пензля нема. Невістка підбігла до батька, обрізала вуса, зробила пензлик та пофабувала вікна. Вечір. Вертається додому чоловік з роботи. Дивиться на груші батько сидить. - Тату! А чого ви там сидете? - Там, синку, у хаті ті дві господині зібралися пироги пекти. Так я оце не знаю чи є в них яйця чи нема!
Пару днів нервує Зеньо. Ніде правди діти. Все «пиляє» рідну жінку — час, мовляв, худіти. В неї ніби все у нормі, але прикро Славі. Той кричить: — Пора зганяти кілограми зайві! Слава трохи розізлилась, сперечатись стала: - Де це ти у мене бачив цілу купу сала? То живіт занадто повний, трохи зад і бедра. Що ж ти хочеш? Маю бути кляча сухоребра? Ти чого оце пристав, як той реп’ях, шановний? Щось одне хоча б у жінки мусить бути повним? - То є правда! – гладить Зеньо свій животик сильний,- Повним в тебе має бути тільки холодильник.
- Що з тобою сталось, Петре? З кимось бився наче? Весь у ссаднах і синцях.»Дістав»- таки добряче. Стали хлопці на роботі все питати в нього. Той мовчав чомусь, як риба, та тримавсь недовго. - Вчора ввечір проводжав я дівчину кохану, Раптом враз напали двоє на мою Оксану. Кинувсь я на захист, звісно. Що ж я мав робити? То ж вони й мене конкретно встигли ще побити. - Бачу я «розмалювали» твій «портрет» на славу, Треба в «органи» звернутись, написать заяву. Ти хоч їх запамятав? Чи хоч якісь прикмети? По слідах гарячих, Петре, їх знайдуть моментом. Йдем в міліцію. Розкажеш, що було якшвидше, Потім,звісно, в травмопункт нам треба, чоловіче. Петя бідний це як вчув, аж скрикнув: — Ні, не треба! У міліцію звертатись вже нема потреби. Тих обох, що нападали, я прекрасно знаю! Але зла на них повірте, хлопці, не тримаю. Тільки я не все сказав. Точніш змовчав про дещо… Це нас двох отак побили рідна жінка й теща.
Гриць собі сподобав Люсю на весіллі в друга. Добре випив, став настирно «клеїти подругу». Сипав різні анекдоти, трохи грубі жарти, Словом, Гриць старавсь, як міг лиш, даму розважати. Став хвалитись, що нівроку він іще мужчина. Є у нього трохи грошей, хата і машина… Він тут хлопець не останній поміж парубками,- Двох чи трьох «кладе» спокійно голими руками. Люся скромно лиш мовчить.Униз спустила очі. Тихо «давиться» зо сміху, ледве не регоче. Двох чи трьох «поклав»той бачте голими руками. Знав би він, скількох я «взяла» голими ногами… Читать далее →
В драматичному театрі — блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: — Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, наче з літака… — А студент: — Ну й вередлива ж, — каже, — ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш ти в мене в першому ряду.
Ну й лікарня! Коли я сюди прийшов, один лікар сказав, що у мене апендицит, другий — камені в нирках, третій — вада серця. — І чим усе це закінчилось? — Вони вирізали в мене гланди.