Гуморески

Запись опубликована

Гуморески Павла Глазового- колоритний український гумор

гуморески

НАРЕЧЕНА 

Дві дівиці розмовляють в зеленім саду. 
— А я завтра з Аркашкою до загсу іду.— 
Друга каже: — Та ви ж різні, як полум’я й лід. 
Він же тебе, по-моєму, ще й не зна як слід.— 
Наречена здивувалась: — Яка ти чудна! 
А хто ж мене заміж візьме, як усе узна?

 

ПОБАЛАКАЛИ…


Кадр із фільму у журналі жінка розгляда:
на коні сидить панянка, гарна, молода.
Кличе жінка чоловіка, каже: — Подивись!
Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. -
Чоловік скривився кисло:
- Верхи на коні?
Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені.
- Вийшло так, — зітхнула жінка. — Молода була.
На коня хотіла сісти, сіла на осла.

 

ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
-Яких знаєш писателів?-
Пита сина Ялисей.
- Пушкін.
- Далі.
- Гоголь.
- Далі.
- Горький, Мамін-Сибіряк.
- Далі, синку.
-Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак. -
Ялисей зрадів: — Прекрасно! -
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

 

ПІШОВ СИНОК У АРМІЮ 

Пішов синок у армію. Дрібні листи пише: 
«Міцно тата обнімаю, маму — ще міцніше. 
Взяли мене у піхоту. Прошу маму й тата: 
Вишліть сотню карбованців. Куплю автомата». 
Через місяць той синочок пише ще дрібніше: 
«Люблю сильно свого тата, маму — ще сильніше. 
Я вже став артилеристом. Любі мамо й тату! 
Вишліть двісті карбованців. Я куплю гармату». 
От відправив батько гроші й сів листа писати: 
«Любий синку! Вчися влучно бити із гармати. 
Та не здумай переходить в танкову частину, 
Бо купити тобі танка я не зможу, сину». 

 

МУДРІСТЬ КАР’ЄРИСТА 

Несподіване питання виникло у сина: 
— Що це, тату, означає — службова драбина? — 
Батько мовив: — Сам ти знаєш, є драбини різні — 
Мотузяні, дерев’яні, кам’яні й залізні. 
А службову лиш абстрактно уявити можна. 
По ній здатна підійматись людина не кожна. 
Треба пнутись від землі 
Все на вищі щаблі. 
Бо на кожному щаблі 
Різні цифри і нулі. 
На найнижчих і зарплата 
Скромнувата, малувата, 
А коли щаблі повищі — 
Там і триста, і півтищі. 
Пам’ятай, що є чини 
Різної височини: 
Чин над чином, чин під чином 
Розмістилися вони. 
На початку ти, синок, 
Скромний матимеш чинок. 
Нагинай низенько спину 
Та все думай про драбину. 
Як високі йдуть чини, 
Ти їм двері відчини. 
Раз відчиниш, два відчиниш — 
В більші вискочиш чини. 
Лізь, синочку; вище, 
Пнися на горище. 
На драбині так сиди: 
З рівним собі — рядом, 
До начальника — лицем, 
До підлеглих — задом. 
А крім того, ще, будь ласка, 
На весь вік затям урок: 
Всі начальники, синочку, 
Дечим схожі на жінок. 
Говори їм компліменти, 
А про себе думай так: «Ти начальник? 
Я — придурок. Я начальник? Ти — дурак!» 
І таке сказав ще татко: 
— Щоб рівнесенько і гладко 
У житті стелився шлях, 
Розбирайсь не тільки в людях, 
Розбирайся і в столах. 
Ти заходиш в кабінет. 
Хто у ньому — не секрет. 
Якщо стіл стоїть фанерний, 
Значить, чин сидить мізерний. 
Як широкий і блищить — 
Значить, більше щось сидить. 
Коли має гарнітура — 
То солідна вже фігура. 
А коли у кабінеті два столи у формі «Те» — 
Там такий сидить, що лапті майже кожному сплете. 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


× 7 = двадцать восемь

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Гуморески: 3 комментария
  1. Олег

    Отлично. И очень смешно. Ко мне Мудрость Карьериста подходит полностью)

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  2. СТАНІСЛАВ

    » НЕ ПРОСТА СЛАБІСТЬ»

    Зайшла баба до дохтора
    В кабінет приватний
    Бо узнала, між ,народом,
    Що той дохтор знатний.

    Кажут, слабість любу лічит
    Лиш гроші наставиш
    І момент той в лікуванні
    Ти сам не прогавиш.

    А та баба була хетра
    Слабости не мала
    Але хтіла групу мати
    От слабість шукала.

    ***єсє лікар в баби
    На що сє жаліє
    Бо на вигляд як дівчина
    Собі сє файніє.

    Йой лікарцю, йой панунцю
    На здоровлє своє
    Бо в души у мене рана
    Давно сє не гоєт.

    А буває,як си стану
    Та не просто стою
    Що рушити з того місця
    Без когось сє бою.

    А ,як сєду то так сиджу
    Та не просто сиджу
    А до того,як я сенсу
    У тому не ввиджу.

    Еге думає си лікар
    Моцний цей горішок
    Не влізесє в стограмовий
    Дохторський кілішок.

    Буду бабо вас лічити
    Раду вам давати
    Бисте бабо могли в тілі
    Ще здоровлє мати.

    Подивітсє на ті двері
    І полегка боком
    Гоніт відси як найшвидше
    Дрібосеньким кроком.

    Так шуруйте гіби вас десь
    Ждали кавалєри
    Та не просто си шуруйте
    Ідіт до холєри.

    04.12.13.Друк.17.02.14.(Стас).

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  3. Петров Александр

    Интеллигентный разговор смешной.

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0