Гуморески. Павло Глазовий

Запись опубликована

Павло Глазовий гуморески

Павло Глазовий Гумореска «Дві коханки»

У мужчини вже багато срібла в голові, 
А завів собі коханок. їх у нього дві. 
Перша — гарна, молоденька, друга вже стара. 
Кожна зайві волосинки в нього видира. 
Юна краля смиче сиві — не старій мовляв. 
Старша чорні вириває, щоб сивішим став. 
І досмикались до того, що за рік чи два 
У мужчини як коліно стала голова.

 

 Павло Глазовий Гумореска «Скажена макітра»

Ой вариться самогонка

В чулані в Остапа.

Вже накапало три пляшки

І в макітру капа.

Самогонник нюха зілля,

Чи то не водиця.

Сірничка в макітру сунув:

Чи воно ж годиться?

Раптом зілля у макітрі —

Пах! — і зайнялося,

А в Остапа тут же дибом

Піднялось волосся,

Бо знадвору хтось як крикне:

— Чуєте, сусіде!

До вас у двір міліція

Мотоциклом їде! —

Захитався самогонник,

Як лоза од вітру,

І животом з переляку

Наліг на макітру.

Вже ворота заскрипіли.

Пес лютує, гавка.

А до черева макітра

Уп’ялась, мов п’явка.

Чути голос: — Гей, хазяїн! —

Хтось у двері гупа.

А макітра тягне, смокче,

Затягає пупа.

Вже міліція у сінях,

Вже зайшла до хати,

А Остап не може кляту

З живота зірвати…

Ой спасибі ж тобі, наша

Міліціє мила,

Що скажену ту макітру

Товкачем розбила!

 

Гумореска Павла Глазового «Однокашник»

— Хто там, синку, в двері стукав? 
— То якийсь дідок, 
Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. 
Він говорить, що приїхав із села до нас, 
Що колись ходив з тобою у четвертий клас. 
— Йди скажи: немає татка. То якесь брехло. 
У четвертім нашім класі лисих не було.

 

Гумореска Павла Глазового «Інтелігентна розмова»

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак.—
Ялисей зрадів: — Прекрасно!
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

 

Гумореска Павла Глазового «Таємниця мозку»

Кличе хлопець: 
— Чуєш, татку! 
— Чого тобі синку? 
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. 
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий… 
Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий? — 
Батько глянув, посміхнувся: 
— Тут ясна картина. 
Як народиться, синочку, на цей світ людина, 
То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку, 
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


× 7 = семь

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>