Вій. Очі Відьми

Запись опубликована

Вій. (Viy). Очі відьми.

Зазирніть у очі Вію ! — Очі Відьми. 

На свята в Україні зазвичай згадується якась чортівня. Ну то й як не згадати Вія? Сучасна сумна-таємнича українська культура. Дуже гарна мелодія. Чудова, справжня українська пісня. Бездоганне виконання. Музичний інструмент під назвою «камуз» має, правда, киргизьке походження. Справжній Вій.

А ось справжня чорноока Панночка Відьма -классика! Переглянути фільм «Вій» онлайн можна ТУТ

вій

 СПОВІДЬ ВРОДЖЕНОЇ ВІДЬМИ 

Я зачата була,
Коли Місяць став повно-червоний,
Там – на Лисій горі, –
Куди мама прийшла із лісів.
Чорні гнізда з коріння
Мостили там білі ворони,
Душі сивих поетів
Там чортик поліський носив.

Я красива росла
Непродажною тою красою,
Як берези ростуть
Із калиновим відсвітом в ніч.
І нікому я зла не робила,
Назвавши сестрою
Ту русалку,
Що грала
На річки останній струні.

Та коли хтось «не так» подивився
На ліс мій, на вітер, -
Я ставала і лісом, і вітром,
Дощем і вогнем,
Щоб, як чорні хліби,
Людські душі
Забули черствіти,
Коли юність мине.

Я літала у снах
І любила чортів синьооких,
Та весілля у мене
(Так сумно…)
Чогось не було.
І палили мене,
І топили у водах високих,
І дитя моє
Більше доби не жило.

За гадання свої
Не набрала ні злата, ні срібла.
Та люблю цю печаль
І ці прокляті гени свої.

Хай приходить мій друг.
Він поет.

Ми собі лиш потрібні
Отакими, як є, –
Нічиї…
Нічиї…
Нічиї…

автор Ігор Павлюк

 

Відьма 

Ти не дивуйся, що вночі літаю,
Як бачиш образ мій на тлі нічних зірок,
Ти не ревнуй до місячного раю,
До дій розпусних і низьких думок.

Я в день такий немов від себе вільна,
Єство гріховне лине від вікна
Кудись увись: то стрімко, то повільно.
І я одна у всесвіті, одна!

Тікає кіт, ховається собака.
Ти дивишся й лякаєшся очей.
А я сміюсь. Читаю дивні знаки.
І знову йду у темряву ночей.

Тріпоче вітер довгі мідні коси.
А я сміюсь. Скажений в мене сміх.
Не холодно мені, хоч пізня осінь.
Я знов грішу. Пекельний маю гріх.

А вранці повертаюся додому.
Мовчиш ти, мов нічого не було.
Лиш притискаєш міцно, як в судомах,
Й по тілу розливається тепло.

Сьогодні я літала десь у Відні
І стукала у вікна королю.
Ти здогадався, милий, що я – відьма,
Але тебе всім серцем я люблю.

автор Катруся Матвійко

 

Так, багато в нашій культурі таємничо-мелодійного. А в українських казках чорноока Відьма це гарна україночка, душу якої забрав лихий Чорт. А Чорт це вже комічний персонаж в Україні. Чорта український народ не боїться! Й завжди осміював його в епосі. Сашко Лірник весело імпровізує виставу, розказуючи  «Казка, як козак з Відьмою одружився»

  Отаке…

Щиро Ваша, Зозулечка

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


девять − = 8

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Вій. Очі Відьми: 3 комментария
  1. Zozule4ka

    Зі святом!
    http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/fc.gifhttp://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/fc.gifhttp://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/fc.gif

    ВІДЬМА
    Мене колись спалили на вогні
    Тріщало полум’я, сичали люди.
    Кривився світ.І лиш мені одній
    Було однаково, за що мене тут судять.
    Не чула болю.Тихо плакав дощ.
    Ті сльози певно я взяла у нього
    Юрба кричала:»Відьма!»»Ну і що ж…»
    -Ти відьма , бо принадила чужого !
    -Яка ж я відьма?-билися слова.
    В німім стражданні;у чеканні смерті.
    -Я жінка.З плоті, крові .Я жива!
    А ви мене у полум’я , в безчестя.
    Внизу вогонь, а в серці вже зима.
    - Не відьма я , коли зізнатись мушу;
    Кого любила — того тут нема,
    А з ким вінчалась- відморозив душу.
    Не знаю хтоб ті муки ще стерпів.
    Це сон був чи якась личина ?
    Та досі терпнуть руки від шнурів
    І стовб *** муляє у спину.
    Мене колись спалили. Ну і що ж…
    Душа від полум’я зробилася черлена.
    Кривився світ, і тихо плакав дощ
    Ті сльози він узяв у мене.

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  2. Анюта

    @ТТ: «Я вообщє нє антісєміт,што ви от мєні хатітє?» або «Почему же нас обвиняют не за действия, а за возможные мысли.????!»
    Сашко Лірник, назва гілки на ФУПі від 21 січня 2013 http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_wink.gif почитайте

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  3. ТТ

    А казали що Лірник свободівець. Для нацика якось дуже по-доброму до темношкірої дівчини ставиться.

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0