гуморески Віктора Насипаного

Главная » Быт » гуморески Віктора Насипаного

Запись опубликована 25.08.2012

гуморески

Служба медом.

Ігор наш прибув додому у відпустку з війська.
Всі питають, як там служба, як їда армійська?
Чи в наряди ходить часто? Спить, напевне, мало?
Чи не скучив за дівками? Чи дають там сало?
- Певно, бігаєш багато? Бо худий, Ігорку.
- Що ви? Бігаю лиш тільки в місто, в самоволку.
Брат малий питає тихо. Поки вийшла мати:
- Мабуть, часто ти стріляєш, Ігор, з автомата?
Той всміхнувся якось хитро. Нумо реготати:
- Я би вам «наплів» багато, та чого брехати.
Автомат в руках тримав лиш раз у цьому році,
А «стріляю» справді тільки цигарки у хлопців.
- Що ж ти путнього навчився? — тато став питати.
- Можу, стоячи з мітлою, хоч до ранку спати.

карикатура "Секс-бомба". Андрей Саенко

Батьку скажу.

Дід Павло в садку застав маленького злодюжку,
Ледве той устиг залізти на стареньку грушку.
Дід добряче придивився — то ж хлопчак сусіда:
- Як тобі, малий, не сором красти груші в діда?
Я впізнав тебе, злодюго. Врешті, сину вражий.
Швидко, хлопче, скач додолу. Бо я батьку скажу.
Той догриз спокійно грушку. Глянув десь угору:
- Чуєш, тату, то про тебе дідо там говорить.
Злізь скоріше трохи нижче, бо не чути, тату.
Дід Павло тобі, напевне, хоче щось сказати.