Українські усмішки

Главная » Быт » Українські усмішки

Запись опубликована 05.07.2012

Українські усмішки про українське життя:

Сидять в хаті невістка з свекром та свекрухою. Свекруха каже:
- Все у нас до ладу. І живемо добре, і не лаємось, от тільки хата небілена.
Невістка:
- Які проблеми, мамо! Білила є?
- Є, а тільки щітки нема.
Невістка підбігла до свекра обстригла йому бороду, зробила щітку і побілила хату.
Свекруха знову:
- От і хата в нас побілена, а вікна нефарбовані.
Невістка:
- Які проблеми, мамо! Фарба є?
- Та є, от тільки пензля нема.
Невістка підбігла до батька, обрізала вуса, зробила пензлик та пофабувала вікна.
Вечір. Вертається додому чоловік з роботи. Дивиться на груші батько сидить.
- Тату! А чого ви там сидете?
- Там, синку, у хаті ті дві господині зібралися пироги пекти. Так я оце не знаю чи є в них яйця чи нема!

***

Судять тракториста за наїзд на пішохода! Суддя запитує:
- Як ви наїхали на пішохода?
Тракторист:
- Ну що!… Їду я з кумом на тракторі, як ось зненацька вибігає на дорогу пішоход… Я вправо і він, я вліво і він теж.. Питаю в кума «що роботи?», той каже «Та дави!». Так я його ледве догнав в кукурудзі!

***

Бабуся пише лист Януковичу: «Шановний Віктор Федорович. Мій дід постійно приходить з дачі зі зламаною лопатою. Будь ласка, або хоч раз зробіть що-небудь хороше для людей, або перестаньте обклеювати бетонні стовби своїми фотографіями «.

***

- Синку, навіщо ти всім розповів про те, як фізрук з Марією Іванівною цілувалися?
- Вона сама про це попросила.
- Як сама?
- Сказала мені «Петрику, ти чого там на задній парті смієшся? Ану розкажи нам всім, ми теж посміємося!»

***

Чоловік одружився. Через деякий час пише листа:
«Мамо, у нас народився син, у Тані немає молока, годує його негритянка і уявляєш дитина почорніла!»
Мати пише:
«Іванку, у мене 5 синів, молока теж не було, годувала корова, але РОГИ
виросли тільки в тебе!»

***

Пішов Петрик в школу в перший клас і вже на першому уроці заявив вчительці:
- Марія Іванівна, я занадто розумний для першого класу! Давайте мене одразу в третій!
Та приводить його до директора: так, мовляв і так.
Директор:
- Ну що ж! Давайте його перевіримо! А скільки, Петрику, буде 3 х 3?
Петрик:
- 9!
- Правильно! А скільки буде 6 х 6?
- 36!
- Вірно! Я думаю, Марія Іванівна, ми можемо перевести його в 3-й клас!
Марія Іванівна:
- А давайте я йому задам питання на логічне мислення! Ось що таке у корови є 4, а у мене дві?
Петрик (подумавши):
- Ноги!
- Хм, а от що у тебе є в штанах, а в мене немає?
Обалдівший директор навіть рота не встиг відкрити, як Петрик сказав:
- Кишені!
Вчителька:
- Правильно, Петрику! Ну що ж — ми зможемо тебе перевести в третій клас.
Директор:
- А от я думаю, що Петрика можна одразу в 5-й клас перевести, тому як на два останніх питання, я сам помилився!

***

- Ну що ж, можу вас привітати, в вас зародилося нове життя!
- Лікарю,… але я ж мужик!!!
- А глистам пофігу.

***

Зайшов сьогодні в банк. Там два банкомати. На одному висить аркуш паперу з написом «Приносимо свої вибачення, в банкоматі закінчився папір», біля другого черга — 10 людей.
Я подивився на все це і підійшов до першого банкомату. Сунув картку, зняв гроші, відходжу — і тут помітив, як половина черги від другого банкомату кинулася до першого…
Про що вони думали раніше? Немає паперу — значить, гроші друкувати нема на чому?!

***

Літо. Жара. Зять і теща сапають в полі ненависну плантацію буряка. Зять набирається сміливості і каже:
- Мамо, а чи не збігали б Ви мені по цигарки? Даю 50 грн. і здачі мені не треба віддавати.
Долаючи відчуття обурення, теща рахує, думає, погоджується і жене по цигарки.
Сапають далі. Зять закурив. Посміливішав і каже:
- Мамо, а чи не збігали б Ви мені по пляшку горілки? Даю 100 грн. і здачі не треба.
Той же результат приправлений обуренням, яке спроможна перемогти лише жадібність. Збігала. Купила. Здачу залишила собі. Зять випив і повеселів зовсім:
- Мамо, а дайте я вас по писку трасьну! Даю 500 грн.!
Гнів тещі стримала лише думка про те, що 500 грн. гроші немалі, а на полі нікого нема і ніхто того не побачить. Погодилася!!! Відлуння затріщини по пиці прокотилося полем, а гроші перекочували в тещину кишеню. Дзвонить мобільний телефон у цілком задоволеного і вже практично щасливого зятя. Піднімає трубку. Дружина з того боку дроту люто викрикає: «Де ти є, йолопе? Що робиш, далі на дивані валяєшся біля телевізора?». Та ні, – відказує зять, – на полі з мамою буряки сапаю. Дружина вже тепліше питає: «Ти мамі пенсію віддав?». Та віддаю по-трохи, – рапортує зять . . .

***

- Доню, цей хлопець сирота, до того ж він кульгавий. Не виходь за нього заміж!
- А мені не потрібен заможний красень, тату!
- Я не про те. Пожалій хлопця, йому й так перепало від життя!

Ще українські усмішки