Українська Хата

картинки, приколы, клипы, юмор, видео, стихи и проза, фильмы, мультфильмы, игры на украинскую тематику

шаржист Андрей Крицун

Представляем вам красочные и самобытные шаржи Андрея Крицуна. В галерее представлены лишь некоторые его работы.

 

 

пісня «Про рушник»

Пісня про рушник (Рідна мати моя) у виконанні Квітки Цісик. Слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди.

Інше по темі українські пісні

афорізми Ліни Костенко

 Афорізми Ліни Костенко

 

Найкращий вірш не ходить на свободі

 

Чи нас Господь почує усіх разом, 
Коли так просить кожен про своє? 

 

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

 

 Нерівня душ – це гірше, ніж майна! 

 

 Держава – держить. Бо вона держава. У неї скипетр влади у руці. 

 

З-за ґрат свободу краще видно.

 

У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець.

 

Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.

 

Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид.

 

Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня па-м’ять – музей коштовностей, які ми колись розгубили.

 

Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист.

 

Страшні слова, коли вони мовчать.

 

Де є та грань – хто люди, хто юрма?

 

Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самим собою.

 

Душа, зруйнована, як Троя, своїх убивць переживе.

 

О найстрашніше з літочислень – війна війною до війни!

 

Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є

 

Якщо платити злочином за злочин, то як же й жити… на землі?

 

Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.

 

Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.

 

Де воля спить, її ще й приколишуть.

 

Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.

 

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

 

Самотнім добре – жодної розлуки.

 

Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі!

 

Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира.

 

Всі слова уже були чиїмись.

 

Кожне покоління вип’є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?

 

Од звичайного погляду скрите відкривається лиш дивакам.

 

На спіритичних сеансах історії найголосніше говорять мертві.

 

Не бий на сполох в невідлитий дзвін.

 

Є вірші – квіти.
Вірші – дуби.
Є іграшки – вірші.
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є – каторжани.

 

Хіба це мало – незабутня мить?
А слово – струм.
А слово – зброя.
А віще слово – вічове.
Художнику, ти – пілігрим:
Йдеш по святих місцях людського духу.
Колись творилися слова, тепер – абревіатури.

 

Не було епохи для поетів, але були поети для епох!

 

Діапазон мети і метушні
Поету мстить в неправедному слові.

 

Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
Податись можна, а подітись – ні.

 

Історія проситься в сни нащадків.
Поет – це медіум історії.

 

Народ шукає в геніях себе.

Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

 

Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром.

Яка важка у вічності хода!

 

 Душа пройшла всі стадії печалі – 
Тепер уже сміятися пора.

 

Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.

 

усі афорізми

 

пісня «Романсеро про ніжну королеву»

Группа «Мандри«,  один із перших хітів,  «Романсеро про ніжну королеву»:

Інше по темі українські пісні