Архив метки: вірші

Тексти СМС привітання з Новим Роком 2012. З роком Дракона.

З новим роком! 

Тексти СМС привітання з Новим Роком 2012.

З роком Дракона.

 

Хай здійснює бажання рік Новий,
Здоров’я прибавляє,
З чудовим святом, радості і мрій
Я щиро і сердечно Вас вітаю!

 

Вітаємо З НОВИМ РОКОМ І РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
Бажаємо щоб у банку і в кишені були гривні і зелені,
Щоб був успіх і зростання, були сили для кохання!!!

 

З Новим роком!
З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
Усміх, радість і кохання,
Хай здійсняться всі бажання!

 

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,
Здоров’я, сміх і радість принесе,
Різдво з колядою хай завітає,
Щастям безмежним Вас благословляє!

 

Хай буде Новий Рік
Схожий на диво,
Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!
Щоб здійснилися задуми і мрії,
І щастям повнились надії!

 

Хай днів різдвяно-новорічних
Не змарновано буде й секунди!
І щастя вогні, розпалені в січні,
Хай горять до наступного грудня!

 

З Новим Роком в добрий час
Дід Мороз іде до нас,
А до тебе хай завітає
З тим що серце забажає,
Хай принесе тобі у хату,
Щастя й радості багато
Хай здоров’я повний міх
Покладе на твій поріг!

 

У ніч Новорічну,
У вечір Різдвяний
Збере нас до себе
Ялинка духмяна.
Підіймемо келих
В цім дружньому колі
За щастя, за успіх,
За кращую долю!

 

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік -
З ним сердечно усіх вас вітаю
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!

 

Хай тобі в новому році
Добре спиться і на боці,
Й горілиць, і носом вниз,
Й в гостях, і вдома — скрізь.
Хай тобі насняться гроші
Й начальники хороші.
Хай насниться найсолодше,
Й не раз, не два — щоночі.
Але щастя — хай не сниться,
А шкребе тебе по спинці.

 

Сію, сію, посіваю,
З Hовим роком вас вітаю,
Hе на рік, не на два,
А на многії літа!

 

Гілками ялинки Вас я вітаю,
Як білі сніжинки в казковому сні.
Хай щастя і радість Вас зустрічають,
Як ніч Новорічну бенгальські вогні!!!

 

Медики стверджують: 5 чарок горілки знижують ризик погано зустріти Новий рік удвічі.

 

Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає.
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться!
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!

 

Бажаю від серця, що можу бажати.
Щоб лихо минуло, пішло в забуття,
Щоб горя тобі не зазнати.
Щоб завжди в обличчі світилась краса.
Хороших друзів, веселих днів.
Взаємних, щирих почуттів,
Успіхів на кожному кроці -
Тобі бажаю у Новому Році!

 

Знов на землю падає сніг
Знову радість усіх зустрічає
Знов святкуємо ми Новий рік З чим сердечно усіх нас вітаю!

 

Щастя безмежного в році новому,
миру і радості вашому дому!
Хай вам майбутнє дарує надію
і хай збуваються всі ваши мрії!

 

 

 

Хай же рік Новий крилатий
Принесе вам щастя в хату,
Щоб здоров’я вирувало
І ніколи не кульгало.
Щоб у мирі вам жилося
Все задумане збулося.

 

З Новим роком роком добрі люди! Сподіваюсь з вами буде запашна, смачна хлібина, щастям сповнена година, сіль жадана на столі, лад і спокій на землі!

 

Щоб ви міряли гривні мискою,
А діточок своїх — колискою,
Щоб кожна жона цвіла, як весна,
А кожен чоловік аби жив 100 літ!
Будьте веселі й багаті, як осінь на прикарпатті, будьте такі здорові як зима у Чорногорі. Тай випийте повну чарку за щастя, здоров’я!

 

Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає.

Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться!
Хай між Вами згода буде
Хай Ісус Вас не забуде!

 

Хай любові цілий міх принесе Вам Новий рік, Хай біда проходить боком , з Новим щастям з Новим роком!

 

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
А не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

 

Миру у світі, здоров’я у хаті й гарну жінку у кроваті.

 

-Багато хто подейкує, що я не вмію розмовляти українською мовою.
-То НАХІБА це казати!!!
-З новим ГОДОМ!!!

 

Щоб Дід Мороз, червоний ніс, купу долларів приніс. Рахунок в банку щоб відкрив з грошима диво сотворив. І цілий рік, щоб на дурняк пити пиво і коньяк! Хай перетворить щедрий гном твій холодильник в гастроном!З НОВИМ РОКОМ!

 

Хай Новий Рік і білий сніг принесе тобі лиш радість і сміх.

 

 

Новий рік у Хаті!

усі вірші та проза                               грудень 2011

гуморист Володимир Криворучко

Гуморески Володимира Криворучка прості й веселі.

Cюжети для гуморесок Володимир бере з життя.

Гуморески побутові, але від цього не менш захоплюючі.

Публікуємо перші дві гуморески від одесита Володимира Криворучка.

Сподіваємось на продовження співпраці з Володимиром!

 

Про друзів та пузир.

Роман пузир надбав-
Друзяка всім Роман.
Розумник він, всі поважають
Не б`ють, не лають.
За свого мають,
Хіба що на руках не носять,
Коли чарчину їм підносить.
Та зчах пузир….
І всі на нього скоса — зир,
Кепкують вже над ним.
Повага вся розсіялась як дим,
Пузир пустий, хоть землю рий:
Не друг, не брат, та ще й дурний.
               Мораль
Пузир наповненим тримай,
Чи друзів вибирай.  
 
 

В день святого Миколая.

В день святого Миколая
(Хто не вірить, той не знає)
чудеса Святий являє:
Після зміни …Зась же зранку!
Після святошної п`янки, 
Хтось чужий, (наш би не став)
труси навирять нап`яв 
Тож на сміх товаришів,
Той сказав : «Ну согрішив»….
Мабудь бісові приколи!
Захисти, святий Микола!
Тричі перстом приложив,
Й зразу правильно надів.
Правда…Поверху штанів.
Запізнивсь. Без зайвих слів
Вбіг в автобуса і сів.
Що там було, не гадайте
Ви у модника спитайте.
Хто це людям розказав-
Той бодай добра не мав!
Якщо збрехав….
 
 
 
гуморист Андрій Нємчинов

Вірші Андрія Нємчмнова прості, дотепні та лаконічні. Здається, що краще не скажеш.

Гуморески написані у стилі Павла Глазового. Тому гумор творів такий же доброзичливий, відкритий, направлений проти всіляких пороків та поганих звичок людей.

Нам відомо, що в Андрія багато гуморесок. Отже будемо чекати від нього нових веселих історій!

 

Культурний чоловік

Чоловік ввалився в хату, наче той бугай.
Скинув кепку й до дружини:
— Їсти подавай!
Сів, вмолов борщу тарілку, сала, трохи молока.
Як наївся — до дружини:
— У ліжко, стара!
А вона до нього:
— Милий, ну який ти грубий.
Тільки їсти та у ліжко, ніякої культури.
Он, культурні люди ходять у музей,
Розмовляють про картини, про «великих людей.»
— Добре, — мовив чоловік.-Я все зрозумів.
Ткнувся носом у подушку, гучно захропів.
Ось на другий день приходить:
— Жінко, відкривай!
Чоловік культурний вдома! Їсти подавай!
Як поїв, забурмотів:
Мила моя кицю, РЕМ-М-БРАН-Н-Д-ТА, ти, зна?
Ні , не зна.
То чого іще стоїш? У ліжко, стара!

 

Модний чоловік

Жінка дивиться журнал: каталог «Квеллі» вивчає.
Чоловіченька свого просвітить бажає:
— В цьому році всі чоловіки будуть дихати вільніше,
Бо сорочки геть без ґудзиків ще і комір ширше.
Ти дивись, яка краса!,- чоловік озвався, -
То п’ятнадцять років вже я модно вдягався!

 

 

Вільна людина.

Чоловік додому пізно ледве приплентався.
А тут жінка рот розкрила:
- Де ти, гад, тинявся?
- Я — людина ВІЛЬНА, мене не чіпай.
Коли схочу, прийду. Ротик закривай.
А на другий день і жінка із дому пішла,
Та до хати аж уранці тільки прибула.
- Ти чого так пізно? Де була вночі?
Я людина ВІЛЬНА?
Ясне діло, ні!
Якби була ВІЛЬНА — раніше б прийшла.
А так, коли відпустили, тоді і прийшла.

 

Співачка

Був у жінки, як то кажуть, ледар-чоловік.
І зробити щось у домі він ніяк не міг.
Каже жінка: «Кран на кухні треба поладнати».
А я що тобі, сантехнік? Можу щось зламати.
Подивись, згоріла лампа, треба замінити.
А я що тобі, електрик? Може струмом вбити.
Якось раз в відрядження чоловік мотнувся.
Та додому через місяць тільки повернувся.
Кинув оком навкруги – хату не впізнав.
Все, що десь колись зламалось, хтось відремонтував.
Хто це все зробив так гарно?- жінку запитав.
Це сусід Микола руки докладав.
А яку ж бажав він плату за свої діла?
Переспати з ним, або щоб пісню заспівала я.
І яку ж співала пісню жіночка моя?
А я що тобі співачка? Голосу ж нема.

 

 

романс «І як тепер тебе забути» Ольга Богомолець

І як Тебе тепер забути? Ліна Костенко. Ольга Богомолець. Кадри з фільму «Онегин»

І як тепер тебе забути?

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила

Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не пісня,
А квіти, кинуті тобі,
А квіти, кинуті тобі…

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила…

                                      Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні, Ліна Костенко

 

романс «Напитись голосу твого». Ліна Костенко, Ольга Богомолець

Напитись голосу твого. Ліна Костенко. Виконує Ольга Богомолець. Кадри з фільму «Онегин»

Напитись голосу Твого …

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

                                   Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні, Ліна Костенко

романс «Осінній день березами почавсь»

Осінній день березами почавсь. Ліна Костенко

Виконання: Ольга Богомолець

Фрагменти з фільму «Onegin». Автор ролика «Осінній день березами почавсь» Зозулечка

Осінній день березами почавсь

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.

                                                     Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні

 

стихи Виталия Витюка

 

Хто ви?


Враховуючи те, що до краси
Жіночої, я падкий до нестями,
Стає одне питання в голові,
«Вам всім потрібні олігархи з гаманцями?»

Чи лише тих любити ви спроможні
Хто їздить в дорогущому авто?
Хто має «Прада», «Гучі», в «Вага Бонд»і
Купує вам дизайнерське пальто?

Хто в день відстьогує вам сотні баксів
Для манікюрів, зачісок, речей?
Хто день проводить в офісах холодних
А вечором везе в «Палас Отель»?

Хто в день народження вам «Мазду» подарує
І на канікули вас звозить в Амстердам???
Потрібні їм лиш ваші гарні ноги,
І ваш красивий, ніжний, шарм.

Для того щоб в компанії банкірів
Сказати «тьолка в міня єсть,
Ана в пастєли классная такая,
Как хош, папробуй. Тєлєфончік здєсь.»

Не буду викривлятися душею
Багато хто з них, гарний джентльмен,
Але багато й тих, хто вас як речі,
Купує на один вікенд.

Якщо ви всі почнете віддавати
Себе магнатам і багатіям,
Скажіть мені тоді: кого любити
Звичайним, симпатичним хлопчакам?

 

 

Фігу


Ти хочеш моєї смерті?
Ти хочеш щоб я розбився?
Розбігшись, башкою в парканчик
Бетонний, з розмаху вліпився?
Ти хочеш щоб я з парашутом
Піднявся у синіє небо,
Стрибнув з літака і стропи
Собі перерізав лезом?
Я на це тобі відповім,
Не цураючись власного крику,
ФІГУ!!!
Не буде такого довіку!

Ти хочеш щоб днини негожої
Я вийшов на бурне шосе,
І там під КАМАЗ здоровенний
Сміливо підставив себе?
Надієшся, дрова рубаючи
Сокиру у лоба встромлю?
Чи що-небудь високо красячи
З драбини зірвуся і шию зверну?
Я на це тобі відповім,
Не цураючись власного крику,
ФІГУ!!!
Не буде такого довіку!

Як буду іти темним сквером,
Натраплю на дещо дурне,
Що бидлом зовуть необтесаним,
І там вони шльопнуть мене?
Або як захочу поїсти
Ковбаски, чи там балика,
І ріжучи їх необачно
На вени направлю ножа?
Я на це тобі відповім,
Не цураючись власного крику,
ФІГУ!!!
Не буде такого довіку!

Я кріпкий як камінь!
Як дуб віковий
Вітрам не підвласний!
Не страшно і хвиль!
Покинь намагатись
Зламати мене!
Бо трісне пупок,
Чи наробиш дурне…

 

 

Котик


Котик маленький, пухнастий животик,
На підвіконня до сонечка сів.
Вушками крутить й муркоче той котик,
Від задоволення очі закрив.
Вранішнє сонечко гріє кицюню,
Дрімоту несе на пухнасте маля.
Ранком сметанки наївся той котик,
Тепер з задоволенням відпочива.

Я прив’яжу папірець до мотузки,
Забавку цю дуже любить коток.
Бігає він, його хоче схопити.
Любить по хаті ганяти клубок.
Гладиш його поза вушком маленьким
Муркає він, наче трактор гудить.
Але як лапкою, сука, подряпа,
Рани не гояться довго. Болить.

 

 

Работа


Можно мозгом поломаться
Коль подумаешь над тем,
Людям как другим живется
На работах без проблем.

Повышения в зарплатах,
От начальника респект.
Тётки в юбках и нарядах
Носят кофе и обед.

Голова вдруг закипает,
В размышлениях излёт.
Осознав, что лучше дрыхнут,
Юзеры других работ.

Там покой и расслабуха,
Комфортабельность во всём.
Мягкость кресла, свежесть духа,
В туалетах все путём.

Грусть ехидная резвится,
Гадким голосом поёт:
«А другие ведь не пашут
Так как ты здесь, идиот».

Там где нет тебя – раздолье.
Целый день одна лафа.
Хочь домой? Уйдешь пораньше.
Хочешь в отпуск? На! Пока!

Ты сидишь и понимаешь:
Где-то там, кому-то прёт.
Только вот везенье это,
Как-то мимо всё плывёт.

 

 

Симпатяга


Посмотрел он на меня,
Взглядом пристальным огрел.
Мож слажал там где-то я?
Или на рубахе мел?

Иль прическа растрепалась,
Дыбом встали волоса.
Может где-то след помады?
Но не спал ни с кем вчера.

Посмотрел он, улыбнулся,
Прибавляя мыслей мне.
Что ж такого происходит?
Голова как в чугуне.

Через пять минут прозренье,
Сердцу стало веселей,
Чистый я, даже красивый,
Просто парень был тот — гей.

 

 

 

 

 

вірші Крижанівського Олександра

 

Цвіт нації утоплений в вині.

Цвіт нації утоплений в вині
Й розбавлений гламурним матом.
Усе росте в фарбованім гівні,
Закінчиться ж звичайним патом.

Регоче гріх прохає відпочинку
Ну зупиніться ж ви в кінці кінців.
А справжній цвіт стоїть на ринку
З прилавочком чекає покупців.

 

Моє буття.

Мій світ запертий в крижаних обіймах,
Я облизні ловлю тут раз у раз.
І не візьму я участь в ваших війнах
За воду, чи за той проклятий газ.

Але ж живу і подумки борюся
З смішним життям, й отримую оргазм.
Ніколи не зломлюсь й не розколюся.
І не зверну уваги я на ваш маразм.


 

іронічні вірші Софії Кримовської

 

Казка про Золотого Сома, Діда, Бабу і бабки
І
На Чорнім морі, біля порту,
Там, де Припортовий завод,
Де хвилі сині лижуть борт,
Рибалив дід у жовтих шортах.

Гойдало човен, а у ньому
Бичків з відро, дрібна тюлька
І рибка ще якась така,
Подібна нібито до сома,

Тільки за кольором червона,
Аж помаранчово-руда.
Дід сплюнув за плече:
- Біда…-
І глянув на нейтральну зону.

- Мо’, витік нафти, хімікати.
В країні безлад і бардак. -
Подумав з пересердя так
І сому мав по тім’ю дати…

Аж риба розтулила пащу:
- Старий, ще встигнеш у розхід
Мене пустити. Ти як слід
Подумай про життя пропаще.

Я рибка не проста, чарівна,
Я не бичок, не пеленгас,
Я, може, твій останній шанс
У долі. А тобі все рівно?

У діда геть одняло мову –
Пальоним вчора був шмурдяк.
До тями, втім, прийшов сяк-так
І видихнув із хрипом слово:

- Як ти не білка з галюнами,
Не жарт, не сонячний удар,
То хочу єврів на хабар,
Щоби почати власну справу.

А ще машину, хоч би Ланос,
На кухні крани, бо течуть.
І бабі щось таке, мабуть… –
Надиктував рибині плани.

- Гаразд, старий, зроблю, що просиш.
Пускай у воду і бігом
Іди додому, — мовив сом…
Пішов старий топтати роси…

ІІ
А вдома баба, як німа.
Та хоч вези до екстрасенса!
То тиші ввечері нема,
а тут заціпило од стресу.

Лише гуде, як пилосос ,
Очей не зводить і з екрану
У плазмі. Саме тут, ось-ось,
Де «брехунець» бовтався рано.

А ще ремонт, куток м’який,
А ліжко – полігон – не менше.
Оце так сом!
І дід дурний
Розкаже все старій, не збреше!

ІІІ
Дід брів до моря, як мара.
У тещу ця стара вдалася.
І що тій жінці знову тра?
Оце він бовдур, словом, Вася!

В квартирі наче у музеї:
І холодильник, і у нім!
А стіни! Ой! А стеля, стеля!
І ламбрекени на вікні.

І у шкарпетках є заначка
(Як точно заховав їх сом!)
Там єврів чималенька пачка.
Дід ляснув носа – чи не сон –

І мало не упав від болю.
- Куплю машину і піджак,
Оце так рибка! Це так доля!
От тільки випросити як

У риби бабі крісло мера?
Нащо політика бабам?..
Вона, хоч, в принципі, мегера,
та краща тих, що нині там.

ІV
На морі шторм. Виносять хвилі
Мазут, пляшки, медуз, сміття.
Проте на березі на милю
Відпочивальники сидять.

Жують креветки, пиво цідять,
Насіння точать. Що шторми?
Вони збирали гроші цілих
Півроку.
Кидатись грішми?

Дід в море йшов, немов «нємєсний».
Він кидав сіть і ще матюк,
Аби лише старій принести
хороші вісті. Бо каюк!

Зловив. Дивився сом на діда,
Як на халявщика, лайно.
- То я на берег, рибко піду?
А ти зроби, щоби було!

Моїй старій – посада мера.
Кухарки правлять, а вона
Давно, коли стояла ферма,
Була доярка провідна.

- Гаразд, старий – промовив сом, -
Ну мер так мер, хоча в облом.

V
Політтехнологам не снилось,
як баба в мерах опинилась.

Змінилась тітка – не впізнати.
Не руки стали, а лопати.

Язик – пропелер, око хиже.
Та перегнула десь… На лижі –

І гайда правити закони
У БЮТ чи краще в Регіони…

Позвала баба знову діда
Я у Парламент нині піду.

І позіхнула дуже смачно.
- Мені б у Конча Заспі дачу,

Недоторканності мандат,
Що я народний депутат.

Машину за державні кошти.
Іди до рибки, мій хороший.

Поквапся, діду-вражий сину! –
І випхала його у спину.

VІІ
Штормило балів десять з гаком.
Відпочивальники проте,
Навприсядки, а хоч би раком,
Та лізли в море.
Не про те!

Дід кидав сіть, пірнав у море,
Сачком махав. Ревів як віл.
Та сома не знайшов, на горе,
Та сома більше не зловив.

Коли приповз до себе в хату,
Брудний і мокрий дід. Менти
Прийшли дружину забирати.
Прийшлося бабі з ними йти.

VІІІ

Три роки слідство. Рік судили.
Конфіскували все майно.
А дід кидав своє вудило
І сіть у море – тільки дно…

Коли свободі баби, наче,
урешті підійшов кінець,
дід зі шкарпетки взяв заначку
і знов повісив «брехунець».

Софія Кримовська

 

 

 

 

1 2 3