Архив метки: лірика

Стихи о любви

Стихи о любви.

Взято из просторов интернета. Авторство неизвестно.

Бегу по лужам. Опоздала!
Ну что за жизнь! Проклятый зонт!
Зачем, зачем же я сказала,
Что буду в восемь? Вот же… Чёрт!

А он шутил, что ждать не будет.
Шутил ли? Не сходи с ума!
Он будет там. А вдруг не будет?
Да будет. Я б его ждала… Читать далее →

Лірика в віршах

 Лірика у віршах на українській мові. Вірші про кохання на українській мові

лірика у віршах

Бодай у сні до мене ти прийди,
хай в ньому буду я лише твоєю.
Для мене сонце з неба укради,
а я для тебе стану світ-зорею.

Бодай у сні до мене доторкнись,
хай я відчую стук твого серденька,
хай я на мить, як мріяла колись,
до тебе, милий,  пригорнусь тихенько.

Люби мене, та так, щоб цілий світ
з любов’ю заздрив нашому коханню,
залиш мені в думках цілунку слід
навіть тоді, коли прийде світання.

Бажай мене! Я буду диким сном,
в якому мить розпусно-грішна кожна…
Кохай мене усім своїм єством
бодай у сні, як наяву не можна… Читать далее →

В. Высоцкий «Лирическая»

В. Высоцкий «Лирическая»

В предверии дня влюбленных, я решила добавить немного классики, то что любо-дорого с раннего детства. Первое признание в любви от Владимира Высоцкого своей возлюбленной. Песня «Лирическая»

Другое по теме день влюбленных

романс «І як тепер тебе забути» Ольга Богомолець

І як Тебе тепер забути? Ліна Костенко. Ольга Богомолець. Кадри з фільму «Онегин»

І як тепер тебе забути?

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила

Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не пісня,
А квіти, кинуті тобі,
А квіти, кинуті тобі…

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила…

                                      Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні, Ліна Костенко

 

романс «Напитись голосу твого». Ліна Костенко, Ольга Богомолець

Напитись голосу твого. Ліна Костенко. Виконує Ольга Богомолець. Кадри з фільму «Онегин»

Напитись голосу Твого …

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузі безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

                                   Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні, Ліна Костенко

романс «Осінній день березами почавсь»

Осінній день березами почавсь. Ліна Костенко

Виконання: Ольга Богомолець

Фрагменти з фільму «Onegin». Автор ролика «Осінній день березами почавсь» Зозулечка

Осінній день березами почавсь

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.

                                                     Ліна Костенко

Інше по темі українські пісні

 

українська пісня «Знаєш»

Пісня на ліричні рядки, вірш Івана Франка «Чого являєшся меня у сні» у виконанні Віталія Козловського

Іван Франко. Чого являєшся меня у сні…

Читать далее →

українська пісня «Час рікою пливе»

Українська пісня на вірші Івана Франка «Час рікою пливe» у виконанні гурту «Експрес»:

Текст пісні/слова пісні «Час рікою пливе»

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко,

Довго, довго дививсь, марно очі трудив,

А впізнати тебе було важко. | (2)

Ти висока струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні, не веселі,

І уста вже не ті, не солодкі такі,

Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,

Усміхнись, як колись усміхалась,

Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,

Але наша любов не зів’яла. | (2)

Як почуєш колись біля свого вікна,

Що хтось плаче і гірко зітхає,

Не вставай, не трудись, не тривож свого сна,

Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

Я за своє життя море сліз пролила,

Море сліз від тяжкої розлуки,

Я тепер не дитя, як я була колись,

Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

А у тебе є син, а у мене дочка,

Ох як схожі вони між собою,

То давай же ми їх об’єднаєм навік,

Коли нам не судилось з тобою. | (2)

На зелені луги впали білі сніги,

Де з тобою ми часто гуляли,

По дорогах зими йшли закохані ми,

Ясні зорі над нами сіяли. | (2)

Пропонуємо переглянути також відеоматеріал з концерту Миколи Гнатюка 1996 року, де він виконує 2 варіанти «Час рікою пливе»