Архив метки: весёлые стишки

Віктор Насипаний

гуморески

МАЄ БУТИ ПОВНИМ

Пару днів нервує Зеньо. Ніде правди діти.
Все «пиляє» рідну жінку — час, мовляв, худіти.
В неї ніби все у нормі, але прикро Славі.
Той кричить: — Пора зганяти кілограми зайві!
Слава трохи розізлилась, сперечатись стала:
- Де це ти у мене бачив цілу купу сала?
То живіт занадто повний, трохи зад і бедра.
Що ж ти хочеш? Маю бути кляча сухоребра?
Ти чого оце пристав, як той реп’ях, шановний?
Щось одне хоча б у жінки мусить бути повним?
- То є правда! – гладить Зеньо свій животик сильний,-
Повним в тебе має бути тільки холодильник.

Читать далее →

Ироничные стихи

Какая право же нелепость,
Ты вышел просто, покурить…
А я, готовила рулеты,
Мы собирались кофе пить…

С тех пор прошло почти полгода…
Ты до сих пор не докурил?
Сто раз менялася погода
И кофе в чашечках — остыл…

Соседка добрая сказала,
Что где-то рядом, квартал-два
С блондинкой яркою видала,
Курящим до сих пор, тебя…

Хочу сказать я вам, девчонки,
Не отпускайте мужиков…
Пусть курят гады на балконе…
Без брюк, без маек и трусов

***

Читать далее →

Гуморески. Віктор Насипаний.

КРАЄМ ВУХА

- Хто дзвонив тобі, подруго, нині в час ранковий?
Признавайся, що за хлопець. Певно, принц казковий?
Чула я лиш краєм вуха, дуже поверхово ,
Що у нього дійсно є десь дім двоповерховий?
Галя нумо реготати: — Значить, ліпше слухай!
Завтра точно всім розкажеш – ЧУЛА КРАЄМ ВУХА.
Ми про Мішу говорили, що простий, толковий…
Тільки в нього через слово мат двоповерховий.

Читать далее →

Свіжоспечені гуморески від Віктора Насипаного

БОКСЕР

Познайомилась із хлопцем Галя у суботу,
Той сказав, що він боксер і майже майстер спорту.
Хлопець гарний і стрункий, ще й статурний досить.
Говорити добре вміє й класні «шмотки» носить.
Пили каву у кафе, а потім пиво в барі,
Довго ще гуляли містом Галя з Грицем в парі.
Потім з нею під під’їздом трохи реготали,
Так сміялись, що сусіди нервуватись стали.
- Ти вже, Грицю, будь тихіше. Певно, сплять вже люди,
Бо народу половину зараз перебудиш.
І не думай у під’їзді щось кричати ще раз,
Бо в сусідах он навпроти маєм теж боксера.
- Я нікого не боюся! Мила, не хвилюйся!
Хай виходить! Я із ним швиденько розберуся…
Тут відкрились різко двері… Повний ступор в хлопа.
Очі, певно, від страху аж вилізли на лоба!
Так рвонув – штани аж трісли. Так тікав бідака.
- Щож ти, Галю, не сказала, … що боксер – собака

Читать далее →

« 1 2 3