Архив метки: фестиваль

фотоприкол «МЯЧ ИЗ САЛА»

Мяч из сала

 Мяч из сала

 

Сегодня меня занесло на VI фестиваль «З любов’ю до сала» в Луцке.

Название говорит за себя. Сало — ключевое слово, вокруг которого на этом мероприятии кружится всё.

Что-то вроде миниатюрной Сорочинской ярмарки.

Меня привлекло обещание организаторов показать самый большой мяч из сала. Именно его вы видите на фото.

Сперва я разочаровался увиденным. Но подумав, решил, что это правильное конструкторское решение.

Внутри, по-видимому, находился каркас, на который лепили лоскутки сала. Сало на мяч выделили не толстое. Простая логика и наш менталитет определили его толщину от 1 до 3 см с кожицей.

В результате, мяч вышел больше похож на юрту из шкуры оленей.

И тем не менее, поделка необычная. Шитая местами чёрными, а местами белыми нитками.

Желающих сфотографироваться хватало.

А я ушёл оттуда с бутылкой медовухи. Сало у меня и дома есть! Я же украинец!

Сальный фотоприкол «Мяч из сала».

фотоприколы                       октябрь 2011

пісня «Піду втоплюся»

Андрій Миколайчук, «лисий і босий» виконавець українських пісень з Умані, голова партії повненьких жінок України, улюбленець українського народу з піснею «Піду втоплюся«


Текст пісні «Піду втоплюся«

Передмова:
   Ти, розлюбила мене, мила...
   Навіки я тебе люблю.
   Як нам прийшла пора прощатись,
   Піду на річку - і втоплюсь.

Скінчилось кохання, скінчилося все,
Заглядає сонце у вікна осель.
Там люди щасливі, та сумно мені -
Піду утоплюся, спочину на дні.

Приспів:

Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть - не скоро знайдуть.
Ти будеш плакать - спливатимуть роки,
Мене до смерті не зможеш забуть.

Програш (як Вступ).

Життя, як той камінь, на груди лягло.
Зроблю, що надумав Марічці на зло.
Прощай, мамо люба, і тато, прощай,
Учителька, друзі, прощай, милий край!

Приспів.

А річка страшною, мов відьма, була.
Відходи заводу у море несла.
Я річку чистеньку шукати піду -
Шукатиму доти, поки не знайду.

Приспів.

Інше по темі українські пісні