гуморески Віктора Насипаного
гуморески
НЕ В КАПУСТІ
Зранку каже мамі тихо щось мала Настуся:
- Де бабуся і дідусь колись знайшли татуся?
Навіть смішно трохи стало Настіній матусі:
- Та знайшовся там, де й ти. Звичайно, у капусті.
- Ні, то ти забула, мамо. Там знайшли Олежка.
А мене приніс здалека вам якийсь лелека.
- Може й так,- сміється мати,- пам’яті не маю.
Де знайшли отого тата я й сама не знаю.
- Значить, мамо, ти не знаєш? Та ж могла й спитати.
Врешті я тепер дізналась, де знайшовся тато.
Бабця каже: так «набрались» влітку в діда Міська,
Що знайшли аж десь під ранок тата в бур’яниськах.
ПЕТРИК І КИЛИМОК
Татко нам купив комп’ютер. Й килимок для мишки.
Петрик взяв той килимок, поглянув скоса трішки.
Бабцю й діда він спитався, що ото за штука?
У руках вертів, дивився. По столі ним стукав.
Потім взяв той диво-килим. Тицьнув в носа кішки.
Але кицьку не цікавить килимок для мишки.
Як усе ж воно працює? — думав наш хлопчина.
Лиш під вечір здогадався, в чім ото причина.
Килимок у кут поклав. Не спить. Чекає нишком.
Ну коли ж той врешті зловить цю хитрющу мишку.
ГОЛКОТЕРАПІЯ
Лікар вчора ще призначив щось нове Матвію,
Не пігулки чи мікстуру — ГОЛКОТЕРАПІЮ.
Син прийшов до нього ввечір:- Є у нас надія,
Що насправді вам поможе голкотерапія.
Той пошкрябав трохи лоба: — Може й помагає.
Але я про це лікарство щось не чув, не знаю.
Як тебе цікавить, сину, моя власна думка,
Ти скажи -но по-простому, що ото за штука?
Син плечима здвигнув трохи: — Що ж вам розповісти?
Лікар штрикне з десять голок у проблемне місце.
Батько врешті усміхнувся: — Як то у житті є.
Я й не знав, що це все зветься » голкотерапія «.
Так би, синку, і сказав. Бо довго запрягаєш.
Знаю. Пробував таке я. Звісно, помагає.
Якось в пітьмі я втікав, коли ходив до Галі.
Дядько Гнат догнав і штрикнув нижче спини гралі*…
* гралі — вила.