Леся Українка. Привітання з Днем народження!

Запись опубликована

Леся Українка

Привітання з Днем народження!

25 лютого — день народження славетної української поетеси, письменниці Лесі Українки.

Пропонуємо доторкнутись до світу Лесі разом з нами.

Наша Леся

(фільм про Лесю Українку)

 

Ангел помсти

 

У темряві таємній серед ночі

До мене часто гість непевний приліта,

Він поглядом жахає і віта,

Мов зірка Марс кривава, сяють очі. 

 

Всміхається мені страшний посланець,

Я бачу в усміху ненависть і любов,

На білих крилах червоніє кров,

Мов на снігу зорі вечірньої багрянець.

 

Він промовля мені слова страшні й великі,

В руках палає меч осяйний, огневий,

І в серці, наче поклик бойовий,

Здіймаються у мене співи дикі.

 

«Слова, слова, слова! – на них мій гість мовляє, –

Я ангел помсти, вчинків, а не слів,

Не думай же, що твій одважний спів

Других, а не тебе до бою закликає.

 

Даю тобі сей меч, дарма що ти не сильна,

Мій меч не тяжкий для одважних рук.

Чи ти боїшся смерті, кари, мук,

Ти, що була душею завжди вільна?»

 

Він подає свій меч, я хочу взяти зброю,

Але не слухає мене моя рука,

І лютість огнева із серця геть зника:

«Іди, – кажу йому, – я не піду з тобою.

 

Не жаль мені життя, а жаль тії людини,

Що у мені живе, що бачу я в других,

Коли ж її уб’ю, хай кара йде за гріх,

Не схочу пережить ганебної години,

 

Твоя слуга Корде, одважная нормандка,

В тиранах бачила тиранів цілий вік,

Але й в тирані їй з’явився чоловік,

Як над убитим крикнула коханка…»

 

Зника північний гість, та погляд той і мова

Лишають в серці слід кривавий і страшний,

І вдень мені в очах стоїть той гість дивний,

А душу рве й гнітить нескінчена розмова…

 

Леся Українка

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


8 × восемь =

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Леся Українка. Привітання з Днем народження!: 4 комментария
  1. Не Аноним

    @Аноним: Ти що неандерталець? Говорити не вмієш, назви не маєш, лише навчилося наскальні малюнки вставляти? І то не свої http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/rofl.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  2. Zozule4ka

    Шляхетність має бути в душі, королівна чи швачка-не дуже й важливо. Кожна жінка може бути королівною.

    Королівна

    Леся Українка

    – Королівно, ясна панно,

    ви себе навік згубили!

    Що з’єднало вас зо мною,

    вбогим лицарем без спадку?

    – Мій лицарю, любий пане,

    се мені гірка образа, –

    я ж не звикла продавати

    свого серця за червінці!

    – Королівно, ясна панно,

    стану вашому належить

    багряниця і корона,

    а не ся буденна одіж.

    – Мій лицарю, любий пане,

    та невже я вам миліша

    в багряниці та короні,

    ніж у простих темних шатах?

    – Королівно, ясна панно,

    я зовсім безславний лицар,

    бо від зрадницької зброї

    умираю вдома, в ліжку.

    – Мій лицарю, любий пане,

    хай впаде за зраду сором,

    слави ж маєте доволі:

    ви обранець королівни.

    – Королівно, ясна панно,

    чує серце, що загину, –

    хто ж вас буде боронити

    від неслави, поговору?

    – Мій лицарю, любий пане,

    не боюсь я поговору, –

    все чиню по власній волі,

    бо на те я королівна.

    – Королівно, ясна панно,

    тяжко буде вам дивитись,

    як мене ховати будуть

    простим звичаєм, непишно.

    – Ой лицарю, любий пане!

    Не вражайте мого серця!

    Що мені по всіх пишнотах,

    якби мала вас ховати?

    – Королівно, ясна панно,

    заклинаю вас коханням,

    майте гідність і в жалобі,

    як належить королівні.

    – Мій лицарю, любий пане,

    нащо сі страшні закляття?

    Се ж найгірше в світі лихо –

    непрозора, горда туга…

    * * *

    У сільській убогій церкві

    грають Requiem органи,

    хор голосить Miserere,

    люд зітхає De profundis.

    В домовині труп лицарський,

    біля нього королівна

    стала тихо та поважно,

    мов до шлюбу наречена.

    Не тремтить *** чорний,

    що вкрива її обличчя,

    і горить спокійним світлом

    у руці воскова свічка.

    По кутках дівчата плачуть,

    а в юрбі йдуть поговори:

    «Он ота його кохала…»

    «Он ота вінка втеряла…»

    «Он ота босоніж бігла

    і ловила за стремена…»

    «Хто ж ота, що стала поруч

    коло гробу?» – «Королівна».

    * * *

    У палаті королівській

    темний смуток і тривога

    серед челяді двірської, –

    щось король сьогодні гнівний:

    очі мечуть стріли гострі,

    гучно брязкають остроги,

    руки стиснулися міцно

    на хресті злотистім шпаги.

    На порозі паж маленький

    став наляканий, несмілий

    і промовив ледве чутно:

    «Ясна панна там чекає…»

    Твердим голосом відмовив

    гнівний владар: «Що ж, хай прийде,

    хай почує привселюдно

    від отця свого прокляття».

    Ще не встиг король скінчити

    слів безжалісних, недобрих,

    як в юрмі загомоніло:

    «Гей, дорогу королівні!»

    Поміж лицарів блискучих,

    поміж дам препишно вбраних

    королівна йде поволі

    у буденних чорних шатах,

    без *** й покривала,

    з непокритою косою;

    не спуска очей журливих,

    не схиля блідого чола.

    Затаїло дух лицарство,

    пишні дами всі поблідли,

    ждуть, мов грому серед бурі,

    королівського прокляття.

    Але що се? тихо й смутно

    забринів старечий голос:

    «Ти прийшла, кохана доню?

    Сядь, спочинь, моя дитино…»

    Ледве вчула королівна

    ту лагідну, тиху мову,

    затремтіла вся і впала,

    мов росиночка, додолу.

    Мов росинка, що холодна

    та бліда трималась довго,

    цілу ніч на верховітті,

    поки сонце не пригріло…

    У палати королівські

    загостили жаль і туга, –

    се були найвищі гості,

    та прийшли без етикети.

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0

  3. zozule4ka

    Ці вірші неперевершені. Це моя улюблена поетеса, чомусь до Шевченка я холодна. А Лесею з дитячих років захоплююся. Шляхетна, розумна, мрійлива, романтична, делікатна, така тендітна … Шкода, що так рано пішла від нас. http://veselahata.com/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_sad.gif

    ОтветитьОтветить

    Оценить комментарий: Thumb up 0 Thumb down 0