Гуморески Віктора Насипаного
Гуморески
ЧЕРЕВИКИ або СЮРПРИЗ
Нянька звично в дитсадку вдягає діток нині.
Все ніяк не може взути черевик дитині.
Пхає, мучиться бідака. Що поробиш – мусиш.
Часу мало. Ще й на зло – на кожнім мешті гудзи.
Довго й тяжко ледве взула. То вже муки, дійсно.
Петрик скрививсь: — Йти не можу. Дуже — дуже тісно.
Просить та: - Чекають діти. Он, стоять, нераді.
Раптом глип – не так узула. Правий з лівим справді.
Зняла мовчки. Якось втисла. Інша заковика.
Той кричить: - Оце чужі. Не мої черевики.
В неї очі аж на лоба. Тягне знов, знімає.
Всюди глянула, однак. Взуття ніде немає.
Петрик свердлить дірку в носі: — Це від мого брата.
Мама змушує щоранку їх в садочок брати.
- Що ж ти голову морочиш? Ну і день, їй – Богу!
Пхає, тисне, мучить знову тій дитині ногу.
Потім светрик, шапку, куртку. Шарфик, як годиться.
Ніби все. Та раптом бачить – зникли рукавиці.
Сіла бідна, вся на нервах: — Де ж ті рукавички?
Той згадав: — Та я запхав їх зранку в черевички.
ВДАВСЯ В ТАТКА
Вчора була бабця Юля в місті в свого сина.
Там зібралась при нагоді майже вся родина.
- Де онук мій кращий, любий? Йди-но до бабулі!
Мати каже: - Зараз прийде. Щось шукає в ГУГЛІ.
- Точно він у татка вдався. – смішно бабці Юлі –
Той на голову свою шукав постійно гулі…
ПОЛОВИНА
Гриць на кухню жінку кличе: - Чула ти новину?
ДНК людини й мавпи схожа вполовину!
Навіть оком не повела жінка Василина:
- А чого такі дурниці знати я повинна?
- Як чого? - регоче Грицьо – Сам тобі дивуюсь.
Мати в хаті поруч мавпу? З ким ото живу я?
- Хто тут мавпа, я підкажу. – шепче враз дружина –
Жінка, Грицю, всім відомо, - краща половина!
Гуморески в Хаті